Розуміючи, що такий стан нашого інтелектуального життя склався завдяки "дбайливим рукам" та "вченим головам" протягом багатьох століть розвитку так званої індоєвропейської цивілізації, тобто що це є результат історично достатньо сталого психологічного настрою як певної установки, ми не вбачаємо потреби ні доводити будь-кому, ні отримувати від когось підтвердження того, хто ми є.

Проголошуючи відповідне нашому інтелектуальному рівню розуміння дійсності, ми будемо опиратись як на факт на  очевидність того, про що піде мова, завдяки розумінню значення самих слів нашої рідної, вкр'аїнської мови. Саме ця самодостатність дозволяє стверджувати, що для нас немає ні необхідності, ні потреби переконувати ні себе, ні інших. Не тої мети-цілі наша Мова. Ми знаємо, бо це очевидно із самого Слова. Ті, хто нас не розуміє, то справа їхнього розуму, а не нашого Слова. Який сенс в такому випадку мірятись, хто розумніший, мудріший. Ми знаємо своє Слово і знаємо, чому його нам нині достатньо. Вони мають своє Слово, мо' й їм цього достатньо – хіба нам до цього є діло, чи нема у нас пильнішої справи?

"Дурні та гордії ми люди…" – думається, зрозуміло, що ці слова стосуються не тільки людей нашої Країни. Хоча те, що сказані вони Кобзарем саме на нашій, нам рідній по крові-мові, означає, що вони спрямовані насамперед саме нам. (Тим, хто знає і не сумнівається, що то є його рідна, а тому і найкраща мова. Не в розумінні порівняння з будь-якою іншою, а найкраща – бо ж рідна. Кому рідне інша, то хай йому вона і буде найкраща, нема чого тут сперечатись.)

Чому так це, що не тільки для нас, але в первинності своїй саме нам – постараємось з'ясувати, оскільки це дає певне розуміння проблеми про "гордіїв вузол" сучасного буття, не розв'язавши якого, людям не розв’язати й питання духовності, яку визначаємо як Орійська духовність.

Не заглиблюючись в пояснення стосовно нами прийнятої термінологічної форми "Орійський" та порівняння із нині більш "науково" розповсюдженою серед людського загалу формою "арійський" як і з'ясування, який із сучасних народів найбільше уособлює в собі сутність самої історичної лінії такого напрямку руху духовності, зазначимо, що визначення Орійська духовність виправдана саме історично. Саме її застосування для з'ясування того, що то є "духовність загальнолюдського значення", і в якій якості це слід розуміти, зумовлює не тільки спроможність, але й  раціональність існування поняття Орійська ідеологія.

Говорячи "ідеологія", ми хочемо наголосити, що настала мить, коли повнота розуміння і усвідомлення ідеї буття в його дійсній повноті стає визначальним у доборі(!)виборі дороги серед напрямків подальшого розвитку людства. Ми вважаєм, що поняття Орійська ідеологія є вичерпне для нинішньої миттєвості в розумінні нашої національної ідеології. Але чи є воно таким для інших народів та націй, чи Орійська ідеологія як термін-визначення є лише певне волокно поруч із іншими , які у своєму сплетінні складають вже всю точність напрямку всієї повноти загальнолюдської ідеї повного буття, чи взагалі протирічить або протистоїть ідеї  людей певної групи, народу, групи народів тощо – це питання поки що виходить за рамки нашої національної свідомості. Маючи на меті усвідомлення своєї національної ідеології як частини того, що виголошується в слові Орійська, ми прагнемо висвітлити певні риси, що зумовлюють і характеризують цей напрямок розвитку як  ідеї буття. В зв'язку з цим і звертаєм увагу на питання Орійської духовності, які вбачаються нам зараз важливими. Оскількі поняття духовності в той чи інший спосіб переплетене з питанням національної свідомості для будь-якого народу, то торкаючись їх, ми поки що хочемо утриматись лише на цьому, як на певних орієнтирах. І для обгрунтування цього, наслідуючи певну традицію доведення теорем, застосуєм метод за формулою: доведення очевидне.

Виходячи з розуміння, що мова для будь-якого народу є одним із головних визначальних факторів національної свідомості, тобто чинників того, що зветься "духом народу", очевидним є й таке. Якщо опиратись на існуючі в народній пам'яті слова-поняття, уявлення не про "аріїв", а саме про Оріїв, Орачів, як і слова Орати або Оре, Оранка і подібне, не потребує особливих пояснень для людей, національна свідомость яких грунтується на українській мові, щоб принципово визначити головну сутність цих слів, про кого та про що ними мовиться. І в чому сутність, яка об’єднує всі ці слова. То не образа "білокурої супербестії", а ідея хліборобства, як народна ідеологія принципу праце-буття, яка несе в собі загальну ідею буття: засіяти зерно , зростити-доглянути плід-колос і через утримання муки завдяки власній насназі та старання мати власний хліб достатку !

В цьому розумінні поняття Орачі не є тотожнє поняттю "землепашцы". (Не кажучи вже про образ у свідомості розсіяних народів щодо "арійці", як непереможні вояки, кочівники, що на стрімких конях…). БО' "вспахать землю-матушку", то ще зовсім не означає не те, що мати – хліба, а й чи буде хоч колос. В той же час зОрати землю є означення дії, яка зумовлює розуміння єдності зерна-колоса-хліба не тільки на рівні понять сільскогосподарської продукції харчування.

Пригадаємо слово ОР - ім'я-поняття одного з первісних БОгів, який уособлював головний прояв Вишньої Сили в житті людей Слова, за часів, які ховаються в імлі століть для нашого усвідомлення, призвичаєного до сучасного рівня "науковоприйнятого" трактування історії народів. "Велесова книга" зберігає в собі пам’ять людей-Слова про Ора як Бога світла, Батька Кия. Можливо, люди, які не знають і не розуміють української мови, не вбачають очевидного зв'язку між словами-поняттями, які ми наводимо. Нам же, маючи сучасний досвід світосприйняття та світогляду, не складе труднощів уявити, що саме від поняття Ор, в розумінні прояву верховного Бога, зродились, як похідні слова--розвиток мислення, поняття "орати землю", "порати худобу". А слова: орачі (Ор-очі) - ті, хто працює на землі і доглядає за розвитком подій процесу (сучас. Технологія) від початку до кінцевого результату ; орії – з народу, для якого ОР є головуючий, очолюючий прояв Вишнього. Бо існує відповідний культ такого дерева як вишньа, можливо, декому краще відоме під назвою "сакура".

Повніше розкриття сутності того розуміння людей-Орійан (осучаснена форма: Оріян), що уособлювалось для них в понятті ОР, можна з'ясувати із слів, які сформувались в подальшому розвитку мови людей від цього слова-поняття і які відображають своїм походженням певне розкриття його першооснови-цілісності. Через них можно побачити і зрозуміти прояв характеру самого поняття-образу Ора. Побачити(!) розуміння Слова! Нині люди досягли здатності вже навіть на такому рівні, в такий спосіб усвідомлювати інформацію. Здатні побачити звук . Не кажучи вже про чуття Слова, через почути і зрозуміти.

Наведемо лише деякі слова-значення, важливі з огляду на подальші міркування. Вслухаємось – БО' ми все таки ж слов'яні – та вдивимось у слова: "гумор" (інша форма: "юмор"), "умора", "уморити". Не заглиблюючись в загальноприйняті лінгвістичні пояснення щодо традиції в українській мові з'яви звука "г" на початку слів у певних випадках, не вдаючись до роз'яснень про йотовані голосні, крім наведення очевидного варіанту іншої орфографії "йумор", як і в деталізування змісту слова "уморив", що заключає в собі знання про стан, який досягається або наступає  від голоду обо від сміху , і якому відповідає більш осучаснена форма-слово "умер", що зрозуміло є похідне  вже від "умора". Похідне слово-значення "умер" є вияв словотворення людей, що втратили в своїй пам"яті розуміння поняття-вислову: Ум Ора, Ом Ора. В зв'язку із Ким, чому і усвідомлення чого наші прадіди ще говорили: ум Ора.

Ум ОРА – із розумінням всього попереднього, передає уявлення про той стан ума, коли свідомість радіє у своєму бутті , коли веселість є її проявлення у виявленні і виявлення у праявленні. І цей стан усвідомлювався людьми Слова , тобто ті, що мали і знали Слова, як стан, в якому перебуває, саме перебуває, головна особа Вишньої Сили. Припинення життя в понятті біологічного існування кожної окремої людини розумілось як перехід до буття в стан Ум-Ора.

Думається, що з'ясування, в яких мовах і через які слова поняття Ор набувало того чи іншого характеру розуміння, попри все може стати засобом виявлення поняття Орійської духовності для іншомовних народів нашого світу. За методологією понятійного розкриття Слова, як явища природи. Втім нас нині цікавить це, головним чином, стосовно нашої національної свідомості. Подібне пригадування слова-поняття Ор дозволяє по-іншому почути і побачити досить зараз поширений варіант назви країни як "Артанія,Араттанія", що тягнеться слідом за гніздовим словом "арії", як назви народу. Місцерозташування її на Землі різні вчені знаходять кожен по своєму. А більшість взагалі не бачать їй місця. Проте в книзі "Міфи та легенди давньої України" С.Плачинди поняття Оріана наводиться як першоназва Вкраїни. В даному випадку ми не розглядаємо питання географічного плину, нас цікавить плин духовного стану людей. Втім значення вза"ємозвязку і відповідності одного з іншим - також із розряду очевидних явищ. Навіть на рівні диму вітчизни, що нам миліший від пахощів яких завгодно інших земель…

Країна Ора, страна-сторона Ора є Ора-стан. Очевидно: ця форма дає зрозуміти, що назва Орстан (пізніший варіант Орастанія) несе в собі не лише визначення територіального місцепроживання того народу, який визнавав Ора очолюючим проявом Вишніх Сил. В ній присутнє і означення, що на землі ( що не може бути не ув'язаним, що і - від землі) цього краю йде шанування як прояву найвищого стану свідомості для будь-кого з сущих людей саме те, що найбільше, найповніше, найцілісніше відповідає Ора-стан. Наше сучасне слово "стан" і понині містить в собі таке очевидне подвійне значення . Ми лише доторкнулись до певних ознак поняття ОР з тим, щоб показати, чому за історичною традицією нашої мови, тобто згідно з нашою національною свідомістю, ми застосовуєм саме таку слово-форму: Орійський. Вважаючи необхідним поновити традицію розуміння-застосування, коли на рівні очевидності подібні слова наголошуються писанням з великої літери. Коли сучасні слово-форми беруть свої витоки або несуть в собі сутьність рівня, який є ОР. Хоча… "Усі Слова колись були Богами…" (В.Осипчук "Вістина").

Як вже зазначалось, ми і не планували проводити детальний аналіз подібних слів, як і не вбачаємо для себе предмета для з'ясування чи пак діскусій: чи був такий народ взагалі, де його прарідний край-стан був і куди він "розтанув" в історії плину людства, в її нинішньо прийнятому "науковому" варіанті трактування. Проте звернемо увагу на слідуючу можливість трансформації слів, а отже і понять. Говорячи про визначення назви країни цього народу у формі Ора- стан, Ор- стан, в більш сучасному вигляді можно застосувати форму Ор-країна. Враховуючи все те нагромадження пояснень щодо поняття Україна, які відомі нині в усій заплутаності трактувань, можливо це буде пояснення, чому ми майже скрізь до цього використовували хоча і сучасну, але менше вживаєму форму Вкраїна. Підкреслюючи цим, що в сучасній прийнятій офіційно формі назви нашої країни практично відсутня власна назва, а є лише поняття-визначення Країни. Тому говорячи нині Країна(Вкраїна), ми звертаємо увагу, що розуміємо під цим Ора-країну.

Подібне нам уявляється одним із проявів того, що для сучасного історичного стану слід визнати як  Гордіїв вузол. Що то за вузол, який прибрав собі означення гордієвого, мабуть слід нагадати. Першочерговим для нас є поки що не те, як його "розв'язав" Олександр Македонський мірою своїх здібностей - мечем. А те, що цар Фрігії Гордій цим вузлом з'єднав ярмо до дишла колісниці. ОРакул передрік, що той, хто розплутає цей вузол повинен стати володарем Аз-її.

В чому розгадка ро-се-Гад-ка для того, хто хоче ро-се-плутати цей вузол?

Вона до певної міри нашої нинішньої глибини, а краще сказати Глупини нашого нинішнього розуміння очевидна. Але пам'ятаючи заповіт корифея української математики професора- "дідуся" Бондаренка, який радіючи разом-обопільно з діточками, що він вчить, а вони вчаться від нього глибини математики у відповідності до застосовуваного відомим фізиком-теоретиком Ландау методом доведення за принципом: "Доведення: доведення очевидне", - про те, що як любив часто повторювати при подібному доведенні "дідусь" : " А якщо кому оче не видно, то нехай книжки розумні читає! О!" - ми звертаєм увагу, що… Очевидність, яку ми наведемо далі, має зараз для нас самих значення як результат вірний лише в першому наближенні.

Нам уявляється очевидна втаємничена сутність "гордієвого вузла", як образу принципу взаємозв'язку і, водночас, взаємосплетіння  інтересів різних народів одної землі-краю, за умови тієї  гордині, коли культивується ідея визначення верховенства одного народу над усіма іншими. І національні свідомості різних, практично всіх, народів сповнені духом.
*Глобальна мережа рефератів, РЕФЕРАТИ ПО ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, реферати на будь - яку тему.

Книги*e-Book Іван ДЗЮБА ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ ЧИ РУСИФІКАЦІЯ Частина1 Іван ДЗЮБА ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ ЧИ РУСИФІКАЦІЯ Частина2 raznoe.h18.ru Велика Історія України: Словяни, Арійці. Велика Історія України: Почини Київської Держави. Київ, мати українських городів. Святослав Завойовник:Знищення хозарської держави. Культура поганської України. Кінець українізації. Матеріали про козацтво, Матеріали по Історії України, Материалы статьи по ИСТОРИИ УКРАИНЫ. Українське відродження на Донеччині й Луганщині в 1917-22 роках. Если Украина придет в Европу самостоятельно, это усложнит отношения с Россией. Дні національної ганьби. Рік України в Росії, рік Росії в Україні. Проблеми визнання українського голодомору геноцидом. Националист с Востока. Хто вбив Ярослава Галана? Хто вбив Ярослава Галана? Іще один погляд на цю справу. Це різні статті. НеСОБОРний злочин. Псевдособор, який «ліквідував» Українську греко-католицьку церкву. ЗЛОЧИН: хто гострив сокиру? Обставини смерті Ярослава Галана — погляд через 60 років. История национального движения Украины. Масловський: З ким i проти кого воювали українські націоналісти в роки Другої світової війни. Iван Бiлик. Меч Арея. Тарас Возняк: Мамай чи майбутнє? Убийство в музее восковых фигур.

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА ДАВНЬОГО УКРАЇНСЬКОГО ЛІТОПИСУ.
Етнографія Угорської Руси.
Українське козацтво.Генеза і становлення козацтва в Україні. Українське козацтво: формування соціального стану.Історичні передумови та причини виникнення.
Римський імператор — Русин.
Михайло Дорошенко - гетьман-флотоводець.
АРХАЇЧНІ ЕЛЕМЕНТИ КУЛЬТУРИ КОЗАЦТВА В КОНТЕКСТІ УКРАЇНОЗНАВСТВА.
L'HISTOIRE : LE DEBUT DE LA COSAQUERIE.

Варіант цих статей на: ukrainakvit.narod.ru.

***ПОШУКИ ПРАДАВНІХ РУСІВ:Історія походження РУСІВ

 МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ