ѕ≥двалини Ївропейськоњ цив≥л≥зац≥њ
ѕ≥дн¤в сумку з сироњ земл≥
ћикула —ел¤нинович, та й мовив:
” ц≥й сумц≥ вс¤ т¤га земна,
≥ т¤гар орача ¤ ношу в н≥й...
Ѕилина
ћова п≥де про хл≥боробську виробничу технолог≥ю - основу всього п≥сл¤потопного землеробства. ќсновними злаками допотопного св≥ту були рис, кукурудза (американський континент) ячм≥нь. ќсновним зерном п≥сл¤потопного (¤фетичного) св≥ту стала пшениц¤ - злак, технолог≥¤ масового виробництва ¤кого створена праукрањнц¤ми. ≤ справа не просто в зерн≥, а в сам≥й технолог≥њ. « нею пов'¤заний основний внесок
ѕраукрањни в соц≥альний прогрес людства. ÷е ар≥йська технолог≥¤ у повному розум≥нн≥ слова.
¬ јратт≥, на степових ≥ л≥состепових просторах ”крањни, з њњ пом≥рним кл≥матом, великою к≥льк≥стю р≥чок ≥ озер, р≥зноман≥тними земельними уг≥дд¤ми розвивалас¤ система технолог≥й творчого типу, ¤к≥ забезпечували динам≥чне пол≥пшенн¤ виробництва пшениц≥, ¤чменю, проса, гречки, городу, овоч≥в, садових, баштанних" культур у досить суворих кл≥матичних умовах. ”досконалюютьс¤ збру¤ т¤глових тварин, плуг, культивац≥йне знар¤дд¤, зерно- ≥ овочесховища, виробництво корм≥в, млини, мистецтво приготуванн¤ њж≥. ЌароджуЇтьс¤ ≥нтенсивне землеробство ≥ скотарство, науков≥ агросистеми... ”се це украњнське "“рип≥лл¤", започатковане ще у часи –ами, отримало потужний поштовх разом з повторним пришест¤м ар≥њв на земл≥ ”крањни в к≥нц≥ III тис¤чол≥тт¤ до н.е.
ћи хочемо повторити: ≥м'¤ "ар≥й" пов'¤зували з терм≥ном "орати". ј терм≥н "орати" був синон≥мом систематичноњ, творчоњ, благородноњ прац≥ землероба - головного чинника переходу в≥д збирального прим≥тивного господарства ≥ кочового способу житт¤ до ос≥лого, цив≥л≥зованого, культурного укладу. —аме цей - "ар≥йський" - вид прац≥ ≥ забезпечив створенн¤ ≥ розвиток Ївропейськоњ цив≥л≥зац≥њ. “ому њњ джерело - на наш≥й батьк≥вщин≥.
ѕот≥м виникла ≥ндустр≥альна технолог≥¤, ¤ка породила промислов≥сть ≥ ≥ндустр≥альну цив≥л≥зац≥ю. Ѕатьк≥вщина ц≥Їњ технолог≥њ - јнгл≥¤, про що ми добре знаЇмо з шк≥льних п≥дручник≥в. «араз св≥т починаЇ освоювати ще одну технолог≥ю - ≥нформац≥йну. ÷¤ доленосна технолог≥¤, заснована на комп'ютерах ≥ ≥нших засобах ≥нформатики, приведе до народженн¤ новоњ - ≥нформац≥йноњ - цив≥л≥зац≥њ.
јле першоосновою вс≥х цих технолог≥й, њхньою перв≥сною базою все-таки сл≥д вважати агротехнолог≥ю степового землеробства, виплекану ≥ вдосконалену до тонкощ≥в у межах ”крањни (без нењ людство не вибралос¤ б ≥з стану збиральництва ≥ кочового способу житт¤).
«в≥дси, з земель ”крањни, п≥шли ар≥Їзован≥ народи на зах≥д - в ™вропу, впритул до ≤рланд≥њ ≥ —кандинав≥њ, в ћалу јз≥ю, в —ередземномор'¤. ≤ несли вони перш за все "трип≥льську" агротехнолог≥ю виробничого типу ≥ сон¤чну м≥трањстську в≥ру, тобто те, що даЇ "стаб≥льний хл≥б" ≥ високу духовн≥сть. ÷≥каво, що ц¤ хл≥боробська "оранська" технолог≥¤ збереглась до цих п≥р. ѕот≥м, правда, стали мудрувати: "зелена революц≥¤", тепличн≥ умови, транспортувальне скотарство, ст≥йлове утриманн¤ худоби, вирощуванн¤ б≥лковоњ маси на х≥мзаводах. ÷е зовс≥м недавно, лише в XX стол≥тт≥. “а й то, багато що ≥з цього всього п≥д великим сумн≥вом.
јр≥йська сп≥льн≥сть почала зароджуватис¤ на украњнськ≥й земл≥ ще в VI тис¤чол≥тт≥ до н.е. (у часи –ами, ¤кий прив≥з своЇ плем'¤ на береги ƒн≥пра з п≥вн≥чно-зах≥дних земель ™вропи).
јле пот≥м –ама п≥шов дал≥ на сх≥д, залишивши, звичайно, свою спадщину в ѕридн≥пров'њ. “ут почавс¤ розвиток агрокультури ≥ "сон¤чноњ" в≥ри, що й стало основою дл¤ виникненн¤ знаменитоњ “рип≥льськоњ культури.
јле на меж≥ 111ЧII тис¤чол≥ть до н.е. на земл≥ ”крањни - в земл≥ –ами! - знову прийшли ар≥њ з≥ —ходу, прийшли н≥би у св≥й "край об≥тований". 1 дали новий потужний сплеск матер≥альноњ ≥ духовноњ культури “рип≥лл¤. ќсь коли ≥ стала формуватис¤ велика ќратан≥¤ на широких просторах усього середнього ѕридн≥пров'¤ ≥ ѕридн≥стров'¤.
≤ т≥льки тепер зв≥дси, з земель ѕ≥вн≥чноњ ѕрипонтиди, п≥шов ар≥йський вплив ≥ ар≥йська землеробська технолог≥¤ по вс≥х ¤фетичних земл¤х з њхн≥ми ≥ндустр≥альними ≥нформац≥йними технолог≥¤ми.
Ќа титульну стор≥нку
