Ѕ–ј“Ќя ƒ–”∆Ѕј
–езультати "дружньоњ" русиф≥кац≥њ ”крањни в≥дом≥. ƒо "к≥нц¤ час≥в" (останн¤ чверть XX ст.) ми прийшли без своЇњ держави, практично без своЇњ мови, без к≥нцевого територ≥ального визначенн¤ та й, по сут≥, без культурноњ автоном≥њ. ”се це необх≥дно в≥дроджувати.
≤ справд≥, в ≥стор≥њ важко в≥дшукати ≥нший народ, за вин¤тком х≥ба що Їврењв, з такою драматичною ≥стор≥Їю. ≤ багато чудового в його дол≥ (ну хоча б те, що в≥н збер≥г себе ф≥зично - нас майже 75 м≥льйон≥в - ≥ духовно - збер≥г свою мр≥ю, ≥дею). ≤ слова ƒостоЇвського "о внутренних таинственных законах, ограждающих иудейскую миссию и идею" ц≥лком стосуютьс¤ ≥ нас, украњнц≥в.
—ила нашоњ нац≥њ, по-перше, у ф≥зичному ≥ псих≥чному здоровТњ; ми - виключно генетично ст≥йка поросль слов'¤нського суперетносу. ¬притул до другоњ половини-’≤’ ст. ми були найчисленн≥шим народом —х≥дноњ ™вропи. “а й зараз нас у св≥т≥ не набагато менше, н≥ж етн≥чних рос≥¤н. —ила наша, по-друге, в ≥сторичн≥й пам'¤т≥ ("мр≥њ"). “акого ≥сторичного потенц≥алу не маЇ жоден народ. „и зможемо його реал≥зувати, тобто "сни", мр≥ю вт≥лити в ≥дею, в ч≥тко сформульовану програму? ѕитанн¤ стосуЇтьс¤ не т≥льки нас, а всього слов'¤нського св≥ту. ѕо-третЇ, сила наша в ≥нтелект≥ - не т≥льки у п≥дсв≥домост≥, але й у св≥домост≥, розум≥нн≥ самих себе, вм≥нн≥ ор≥Їнтуватись, а не т≥льки адаптуватись у складн≥й ситуац≥њ, робитис¤ господарем своЇњ дол≥. ѕриклад - украњнц≥ в д≥аспор≥. јдже нав≥ть у таких високорозвинутих крањнах, ¤к —Ўј, анада, јвстрал≥¤, украњнц≥ "не пасуть задн≥х". як особист≥сть украњнець (а њх б≥льше «ќ м≥льйон≥в по всьому св≥ту!) скр≥зь на висот≥, далеко "не г≥рший в≥д ≥нших". 1 це факт.
™ досл≥дженн¤, ¤к≥ св≥дчать, що середн≥й ≥нтелект украњнц≥в, ¤к ≥ рос≥¤н, в 1,3 - 1,5 рази вищий в≥д середнього ≥нтелекту ¤понц≥в ≥ китайц≥в. ѕо-четверте, сила наша в характер≥ ≥ емоц≥йному склад≥. ћи - сангв≥н≥чна нац≥¤ (сильний псих≥чний тип). ѕ≥сенний склад душ≥, украњнська вперт≥сть (ми кажемо про конструктивну вперт≥сть, хоча, чого гр≥ха тањти, бувають тут ≥ крайнощ≥), працелюбство, здоровий глузд - у цьому наша сила, ≥ ми повинн≥ це усв≥домлювати. Ќе можна не в≥дзначити ≥ гар¤чу, далеку не показну Ћюбов украњнц¤ до своЇњ батьк≥вщини - великоњ ≥ малоњ ("я так њњ, ¤ так люблю ћою ”крањну убогу... за нењ душу погублю!" - “.√.Ўевченко.). ј в≥ра, духовн≥сть, христи¤нська рел≥г≥¤! ¬се це, без сумн≥ву, атрибути украњнськоњ душ≥ - незнищенн≥ н≥¤кими б≥дами ≥ катакл≥змами ≥стор≥њ.
” п≥дсумку отримаЇмо такий душевно-духовний сплав, перед ¤ким н≥що не може всто¤ти.
јле... “ут ми повинн≥ сказати "стоп!", щоб не з≥йти з≥ шл¤ху реал≥зму ≥ не вигл¤дати племенем >Х великою амб≥ц≥Їю ≥ малою амун≥ц≥Їю. ” т≥м-то й б≥да, що назван≥ вище риси великоњ нац≥њ багато в чому н≥велюютьс¤ низкою наших душевних, точн≥ше, ментальних слабкостей ≥ недол≥к≥в, про ¤к≥ ми намагаЇмос¤ мало говорити, а треба було б поб≥льше. ѕитанн¤ це наст≥льки важливе, що змушуЇ нав≥ть замислитись: а чи не списуЇмо ми своњ недол≥ки на ≥сторичн≥ обставини?
јраби кажуть: "Ќам јллах не дав хороших земель, але дав нафту - основу нашого багатства". ≤ вони справд≥ багат≥ (матер≥альний р≥вень житт¤ в —ауд≥вськ≥й јрав≥њ, ≈м≥ратах та ≥н. - найвищий у св≥т≥). ј чому ж ми, украњнц≥, б≥дн≥ ≥ залежн≥? Ќевже нам Ѕог не дав чогось важлив≥шого в≥д нафти - ун≥кальн≥ чорноземи? ј х≥ба т≥льки це? ј ун≥кальне геопол≥тичне розташуванн¤! ј величезна культурна спадщина!
ј небачений духовний потенц≥ал!
јле х≥ба т≥льки ≥сторичн≥ обставини заважали нам реал≥зувати цю силу, ц≥ багатства? ј може, справа в нас самих? ¬елика слава ≥ велика руњна проход¤ть через всю нашу ≥стор≥ю. “ри глибоких ≥ ¤скравих символи висв≥тлюють наше житт¤: хл≥б, даний нами людству; козацтво, ¤ке пор¤тувало цив≥л≥зац≥ю ™вропи, ≥ г≥гант духу“арас Ўевченко, хто сказав усьому св≥ту, що ми велика нац≥¤ - оплот слов'¤нства.
“ри ¤скрав≥ символи ≥... тавро бездержавност≥... ƒавайте приск≥плив≥ше подивимос¤ на самих себе ≥... давайте вжахнемос¤.
Ќа титульну стор≥нку
