≤стор≥¤ ”крањни

јр≥йська метацив≥л≥зац≥¤

јвтор: ≤гор ј√јЌ≈÷№

јр≥йська метацив≥л≥зац≥¤

1.÷ив≥л≥зац≥йний ѕерех≥д
2. «олота стежка: хл≥б ≥ вино
3.јр≥йський стандарт
4.ѕрост≥р переходу
5.—в≥тогл¤дний прорив
5.1.–асова р≥зноман≥тн≥сть
5.2.ѕульс Ѕрахми
6.ќрган≥зац≥йний прорив
6.4.јр≥йська пропорц≥¤
6.6.јр≥йська осв≥та
7.“ехнолог≥чний прорив
7.3.–озвиток малих м≥ст
7.4.ќздоровленн¤ нац≥њ
8.—ѕ≤Ћ№Ќј ƒ≤я
9.ќ–√јЌ≤«ј÷≤…Ќ»… ÷≈Ќ“–.

—вобода там, де Ї виб≥р. ’то не може наважитись на самост≥йний виб≥р Ч ризикуЇ стати рабом, бо виб≥р за нього зробл¤ть ≥нш≥. Ћише один раз поступившись правом вибирати, надзвичайно важко його соб≥ повернути, щоб знову стати в≥льним. ƒес¤ть рок≥в ”крањна перебуваЇ в болот≥ невизначеност≥, дес¤ть рок≥в в≥дбуваЇтьс¤ ≥м≥тац≥¤ розвитку, прогресу, реформ. «а ≥нерц≥Їю нам пропонують виб≥р м≥ж —ходом ≥ «аходом, не усв≥домлюючи, що це шл¤х назад, в минуле, тобто в н≥куди. ≤ зовн≥шньо блискучий зах≥дний л≥берал≥зм, ≥ пихатий аз≥атський деспотизм Ч це вже цив≥л≥зац≥йна мертвечина, Уповаплений трупФ. ¬иб≥р м≥ж ними, ¤кий все настирн≥ше навТ¤зуЇтьс¤ ”крањн≥, Ч це виб≥р м≥ж —одомом ≥ √оморою. ”крањна за своЇю сутн≥стю завжди була, Ї ≥ буде справжньою ™вропою: духовно, географ≥чно ≥ расово. “ому њй треба не кудись У≥нтегруватис¤Ф, а позбавитис¤ внутр≥шнього рабства, зв≥льнитис¤ в≥д паразит≥в ≥ стати самою собою. “еза про У≥нтеграц≥ю ”крањни в ™вропуФ маЇ означати лише одне Ч в≥дродженн¤ ™вропи у соб≥, в≥дновленн¤ памТ¤т≥ про наш≥ духовн≥ витоки ≥ нац≥ональн≥ св¤тин≥, реал≥зац≥ю вимр≥¤ного покол≥нн¤ми украњнц≥в ≥деалу гармон≥йного сусп≥льства, застосуванн¤ кращих св≥тових дос¤гнень. ¬ ”крањни Ї лише один шл¤х Ч власний. ¬≥н Ч у переход≥ на вищий р≥вень особистоњ, нац≥ональноњ ≥ расовоњ самосв≥домост≥, людських стосунк≥в, соц≥альноњ орган≥зац≥њ ≥ технолог≥й, Ч до новоњ еколог≥чноњ н≥ш≥, новоњ нац≥њ, новоњ цив≥л≥зац≥њ.

1.÷ив≥л≥зац≥йний ѕерех≥д

–≥ч у т≥м, що сучасна цив≥л≥зац≥¤ вичерпала ≥снуючу еколог≥чну н≥шу ≥ стр≥мко входить у штопор глобальноњ кризи, ¤ка пронизуЇ вс≥ аспекти нашого житт¤: кл≥мат, еколог≥ю, генофонд, м≥жнародн≥ в≥дносини, мораль, с≥мТю, соц≥альну орган≥зац≥ю, технолог≥њ. риза може мати лише два вир≥шенн¤: або швидка деградац≥¤ людства, або р≥шучий ѕ≈–≈’≤ƒ до новоњ еколог≥чноњ н≥ш≥. „ому цей цив≥л≥зац≥йний перех≥д позначений числом чотири? —права в тому, що, з погл¤ду системолог≥њ, ≥снуЇ чотири базов≥ р≥вн≥ розвитку людських сп≥льнот: системи, в основ≥ орган≥зац≥њ ¤ких покладено особистий досв≥д ≥ ¤к≥ розвиваютьс¤ дуже пов≥льно, методом спроб та помилок; системи, ¤к≥ грунтуютьс¤ на вм≥лому застосуванн≥ колективного досв≥ду, зокрема соц≥альних ≥ технолог≥чних норм; системи, в ¤ких дом≥нуЇ творчий розрахунок, прагненн¤ до нестандартних д≥й; системи з ц≥л≥сним мисленн¤м, в ¤ких творчий розум п≥д≠пор¤дковуЇтьс¤ фундаментальним духовним ≥ етичним принципам. ” результат≥ ми розр≥зн¤Їмо 4 р≥вн≥ розвитку цив≥л≥зац≥й. Ќе вдаючись до детальних розТ¤снень та обгрунтувань, зазначимо, що в нин≥шньому св≥т≥ дом≥нуЇ ÷ив≥л≥зац≥¤-3, ¤ка виникла в ѕ≥вн≥чному ЌадчорноморТњ ≥ розвинулась на територ≥њ ™вропи (в≥д јтлантики до ”ралу), а в —Ўј набула екстремальних форм. ѕопри вс≥ безперечн≥ дос¤гненн¤ ÷ив≥л≥зац≥њ-3 доводитьс¤ визнати, що на тепер≥шньому етап≥ саме њњ бурхлива д≥¤льн≥сть поставила людство на межу самознищенн¤. √лобальн≥ загрози, створен≥ ÷ив≥л≥зац≥Їю-3, випливають з самоњ специф≥ки мисленн¤ ≥ д≥¤льност≥ на третьому р≥вн≥ розвитку, коли р≥шенн¤ приймаютьс¤ здеб≥льшого на основ≥ лог≥чного розрахунку без серйозного врахуванн¤ загальних законом≥рностей ≥ етичних принцип≥в. “ож не випадково, що при цьому Ђусп≥шнеї вир≥шенн¤ одн≥Їњ проблеми здеб≥льшого призводить до виникненн¤ к≥лькох ≥нших. ” результат≥ наше нин≥шнЇ житт¤ нагадуЇ Ђгорд≥њв вузолї проблем ≥ суперечностей, ¤кий неможливо розвТ¤зати при ≥снуюч≥й систем≥ мисленн¤. –≥шенн¤ можна знайти лише з переходом у надсистему Ч до четвертого р≥вн¤ мисленн¤, до четвертого р≥вн¤ св≥тогл¤ду, соц≥альноњ орган≥зац≥њ та технолог≥й. ƒо цив≥л≥зац≥њ, в ¤к≥й духовн≥ ц≥нност≥ Ї не лише гарними словами, але самою суттю повс¤кденного житт¤.

2. «олота стежка: хл≥б ≥ вино.

—екрет украњнського шл¤ху до новоњ цив≥л≥зац≥њ заховано в сакральн≥й христи¤нськ≥й символ≥ц≥ хл≥ба ≥ вина. ’л≥б означаЇ рац≥ональне знанн¤, ¤ке людина ос¤гаЇ своЇю лог≥кою, а вино Ч одкровенн¤ ƒуха, що сприймаЇтьс¤ людиною ≥нтуњтивно, п≥дсв≥домо. ористь людин≥ приносить лише поЇднанн¤ одного з другим, в той час ¤к в≥дсутн≥сть одного з компонент≥в Ї не лише некорисним, але й небезпечним: знанн¤ без осв¤чуючоњ ласки —в¤того ƒуха Ї безпл≥дним, а одкровенн¤ без знанн¤ веде до фанатизму ≥ одержимост≥ темними силами. ’л≥б без вина Ч це духовне спустошенн¤ зах≥дного рац≥онал≥зму, вино без хл≥ба Ч це темний хаос сх≥дного м≥стицизму. як в умовах нин≥шньоњ ”крањни реально поЇднати знанн¤ ≥ одкровенн¤, лог≥ку й ≥нтуњц≥ю? ѕередус≥м, потр≥бно докласти зусиль ≥ з в≥дкритим розумом сприйн¤ти бурхливий пот≥к ≥нформац≥њ ≥ знань, ¤кий нин≥ ринув в ”крањну. јле аби не втопитис¤ в цьому потоц≥, треба докласти не менших зусиль, щоб дос¤гнути стану просв≥тленост≥ та внутр≥шньоњ ц≥л≥сност≥, ¤кий дозвол¤Ї розп≥знавати добро ≥ зло, правду ≥ брехню, дос¤гати нерозривноњ Їдност≥ думки, слова ≥ д≥ла. Ћише тод≥ знанн¤ ув≥йдуть в наше Їство ≥ стануть мудр≥стю Ч нестримною життЇвою силою, що проламуЇ асфальт мертвого минулого ≥ творить нов≥ формац≥њ: Уѕ≥знай ≥стину, ≥ у твою кров ув≥йде сонцеФ (√ригор≥й —коворода). “ому ”крањнський шл¤х Ч це «ќЋќ“ј —“≈∆ ј: шл¤х Узолотоњ серединиФ, пост≥йного пошуку гармон≥њ ≥ в≥рних пропорц≥й (м≥ри), правильного поЇднанн¤ справедливост≥ ≥ милосерд¤, р≥шучост≥ ≥ толерантност≥, ≥деал≥зму ≥ прагматизму, неухильного дотриманн¤ власних нац≥ональних ≥нтерес≥в ≥ врахуванн¤ ≥нтерес≥в ≥нших нац≥й.

3.јр≥йський стандарт

÷ив≥л≥зац≥¤ ¤к духовно-земний феномен маЇ три головн≥ сфери життЇд≥¤льност≥, ¤к≥ умовно називаЇмо Усв≥тогл¤дноюФ, Усоц≥ально-орган≥зац≥йноюФ ≥ Утехнолог≥чноюФ. ожна з цих сфер маЇ власне житт¤, джерелом ¤кого Ї Їдиний ƒух. ј оск≥льки взаЇмод≥ю з ƒухом забезпечуЇ культура (Укульт св≥тлаФ), то прийн¤то розр≥зн¤ти св≥тогл¤дну, орган≥зац≥йну ≥ технолог≥чну культуру. —аме у простор≥ культури збер≥гаютьс¤ найвищ≥ дос¤гненн¤ кожноњ з цих трьох сфер, завд¤ки культур≥ вони стають визнаними зразками дл¤ насл≥дуванн¤, ор≥Їнтирами ≥ стимулами прогресивного розвитку. ультура забезпечуЇ звТ¤зок м≥ж небесним ≥ земним, стаЇ тим Уприв≥дним ременемФ, за допомогою ¤кого неск≥нченно в≥льний ƒух оживл¤Ї цив≥л≥зац≥ю. «а такого п≥дходу цив≥л≥зац≥¤ Ч це державно орган≥зоване сусп≥льство, ¤ке завд¤ки культур≥ перебуваЇ у взаЇмод≥њ з ƒухом, п≥знаЇ …ого, осв¤чуЇтьс¤ Ќим ≥ наповнюЇ Ќим вс≥ сфери свого житт¤ Ч св≥тогл¤дну, соц≥ально-орган≥зац≥йну ≥ технолог≥чну. ¬≥дпов≥дно дл¤ переходу народу до нового типу цив≥л≥зац≥њ йому потр≥бно зд≥йснити св≥тогл¤дний, орган≥зац≥йний ≥ технолог≥чний прорив, масово опанувати вищий р≥вень культури стосунк≥в Улюдина-ЅогФ, Улюдина-людинаФ ≥ Улюдина-природаФ (у т. ч. штучна природа Ч техн≥ка), зробити його не лише набутком окремих особистостей (¤к це Ї в наш час), а сусп≥льною нормою. ÷ей р≥вень культури, ¤кий визначаЇ все найсв≥тл≥ше ≥ найпередов≥ше, здобуте людським родом, ми позначаЇмо терм≥ном Ујр≥йський стандартФ. Ћюдей, ¤к≥ обрали шл¤х опануванн¤ культури Ујр≥йського стандартуФ, впроваджують њњ у щоденне житт¤ ≥ розвивають, ми називаЇмо ар≥йц¤ми. ≤дентиф≥кац≥¤ ар≥йц≥в обТЇктивно в≥дбуваЇтьс¤ за такими духовними ≥ псих≥чними критер≥¤ми: на духовному р≥вн≥ ар≥йц¤м властив≥ прагненн¤ до досконалост≥, праведност≥, св¤тост≥; життЇвий оптим≥зм, дов≥ра до Ѕожоњ любов≥, милосерд¤ ≥ справедливост≥; см≥лив≥сть, в≥дкрит≥сть до майбутнього, нового, незв≥даного; шл¤хетн≥сть ≥ жертовн≥сть. на псих≥чному р≥вн≥ ар≥йц¤м властив≥ здатн≥сть до творчих, масштабних, нестандартних д≥й; в≥дчутт¤ власноњ свободи ≥ повага до свободи ≥нших; самодисципл≥на, в≥дпов≥дальн≥сть, ч≥тк≥сть, р≥шуч≥сть; любов до прац≥; виразне в≥дчутт¤ краси ≥ здоровТ¤ (псих≥чного та ф≥зичного); любов до мови, мовленн¤, п≥сн≥ (сп≥вуч≥сть); ≥нтерес до внутр≥шнього св≥ту людей ≥ народ≥в, повага до њх ориг≥нальност≥ та неповторност≥. ќчевидно, що ар≥йцем може бути людина незалежно в≥д свого етн≥чного чи расового походженн¤. Ѕ≥льш того, процес ≥нформац≥йноњ, орган≥зац≥йноњ та гене≠тичноњ взаЇмод≥њ людей, ¤к≥ обрали ар≥йський шл¤х, фактично веде до формуванн¤ новоњ людськоњ раси. ” нов≥й ар≥йськ≥й рас≥ описан≥ вище духовн≥ ≥ псих≥чн≥ властивост≥ ар≥йц≥в будуть реал≥зован≥ масово ≥ набудуть статусу соц≥альноњ норми, на в≥дм≥ну в≥д сучасного стану, за ¤кого ц≥ властивост≥ Ї скор≥ше вин¤тком з правила. Ќашим зразком дл¤ насл≥дуванн¤ Ї ≤сус ’ристос ≥ ƒ≥ва ћар≥¤ Ч ≥стинн≥ ар≥йц≥, ≥деальн≥ вт≥ленн¤ чолов≥чоњ й ж≥ночоњ краси, свободи, ≥нтелекту, в≥дпов≥дальност≥ та жертовност≥. ÷е ≥деал Ѕќ√ќЋёƒ»Ќ», оск≥льки в≥н поЇднуЇ ¤кост≥ геро¤, ген≥¤ ≥ св¤того. ÷им ар≥йц≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д псевдоар≥йц≥в (най¤скрав≥ш≥ми представниками ¤ких були н≥мецьк≥ нац≥онал-соц≥ал≥сти), що зробили своњм ≥деалом ЌјƒЋёƒ»Ќ” Ч поЇднанн¤ геро¤ ≥ ген≥¤, але без св¤тост≥. ƒос¤гненн¤ духовних ≥ псих≥чних ¤костей ар≥йськоњ людини в ц≥лому найлегше даЇтьс¤ ≥ндоЇвропейц¤м, дещо важче Ч монголоњдам, а найважче Ч негроњдам (тим вища честь останн≥м, ¤кщо вони спромоглис¤ стати ар≥йц¤ми). “ому Ї вагом≥ п≥дстави стверджувати, що на б≥олог≥чному р≥вн≥ нова раса буде характеризуватис¤ такими ознаками (очевидно, що йдетьс¤ про середн≥ показники дл¤ раси в ц≥лому попри значну внутр≥шню р≥зноман≥тн≥сть): брах≥кефальн≥сть; високий зр≥ст; св≥тла шк≥ра; рус¤в≥ д≥ти, темноволос≥ доросл≥, ж≥нки св≥тл≥ш≥ за чолов≥к≥в. «ауважимо, що в антрополог≥чному план≥ украњнц≥ Ї достатньо однор≥дними (причому б≥льш однор≥дними, н≥ж французи, н≥мц≥ чи ≥тал≥йц≥), а описан≥ вище ф≥зичн≥ ознаки новоњ ар≥йськоњ раси Ї характерними дл¤ сучасного украњнського антрополог≥чного типу.

4.ѕрост≥р переходу

Ќова ар≥йська раса дл¤ свого повноц≥нного формуванн¤ ≥ розвитку потребуЇ в≥дпов≥дноњ територ≥њ. “акою територ≥Їю природно може стати ”крањна, але лише при зд≥йсненн≥ ц≥леспр¤мованоњ демограф≥чноњ пол≥тики. ќск≥льки головним критер≥Їм наданн¤ права дл¤ пост≥йного проживанн¤ в ”крањн≥ маЇ бути на¤вн≥сть в≥дпов≥дних духовних ≥ псих≥чних ¤костей, то ”крањна маЇ бути в≥дкритою не лише дл¤ украњнц≥в ц≥лого св≥ту, але й дл¤ неукрањнськоњ духовноњ та ≥нтелектуальноњ ел≥ти незалежно в≥д њњ етн≥чного та расового походженн¤ (очевидно, п≥сл¤ усп≥шноњ здач≥ тест≥в на волод≥нн¤ украњнською мовою на зразок TOEFL). –еал≥зац≥¤ концепц≥њ Ујр≥йського стандартуФ означаЇ вих≥д з нин≥шньоњ ци≠в≥≠л≥зац≥йноњ н≥ш≥ (Уцив≥л≥зац≥њ-IIIФ, або Уцив≥л≥зац≥њ творчост≥Ф) ≥ перех≥д спочатку ”крањни, а згодом ≥ всього людства до новоњ, ¤к≥сно вищоњ планетарноњ цив≥л≥зац≥њ Ч до јр≥йськоњ метацив≥л≥зац≥њ (Уцив≥л≥зац≥њ-IVФ, або Уцив≥л≥зац≥њ мудрост≥Ф). ÷ей ¬еликий перех≥д не в≥дбудетьс¤ вс≥ма украњнц¤ми одночасно. ” нин≥шньому великому св≥тогл¤дному ≥ соц≥альному хаос≥, що називаЇтьс¤ ”крањною, спочатку виникнуть окрем≥ нап≥вавтономн≥ зародки новоњ украњнськоњ нац≥њ. ¬они вже виникли, ≥ њх стаЇ дедал≥ б≥льше. ÷е людськ≥ м≥кросередовища, в ¤ких, на в≥дм≥ну в≥д навколишньоњ деградац≥њ, в≥дбуваЇтьс¤ духовний, псих≥чний ≥ ф≥зичний розвиток людини. якщо конкретн≥ше, то це окрем≥ родини, гуртки, громадськ≥ орган≥зац≥њ, п≥дприЇмства, навчальн≥ заклади, науков≥ товариства, школи бойових мистецтв, мистецьк≥ обТЇднанн¤ та ≥нш≥ здоров≥ структури, в ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ ≥нтенсивна творча прац¤ з в≥рою у своЇ майбутнЇ ≥ майбутнЇ ”крањни. ÷е середовища, ¤к≥ Ї ефективн≥шими за ≥нших, орган≥зован≥шими ≥ конкурентоздатн≥шими. ÷е середовища, де формуЇтьс¤ нова ел≥та Ч ел≥та новоњ нац≥њ, ¤ка зм≥нить ”крањну ≥ св≥т. ѓхнЇ обТЇднанн¤ в Їдину живу мережу Ч це лише питанн¤ часу. якщо обТЇднаЇтьс¤ хоча б одна тис¤чна частка населенн¤ ”крањни Ч в н≥й почнутьс¤ суттЇв≥ ¤к≥сн≥ зм≥ни. якщо обТЇднаЇтьс¤ один в≥дсоток Ч ”крањна рине вперед. “ому що у даному випадку к≥льк≥сть не граЇ суттЇвоњ рол≥. “ам, де на ≥сторичну арену виходить нова ел≥та, головним ≥ визначальним чинником стаЇ людська ¤к≥сть. ѕод≥бно до того, ¤к розс≥¤н≥ христи¤нськ≥ громади п≥дкорили перестар≥лу ≥мпер≥ю ≥ виростили на њњ уламках нову цив≥л≥зац≥ю, так ≥ тепер ар≥йськ≥ осередки виникають в дезорган≥зованому середовищ≥ нин≥шньоњ ”крањни ≥ поступово стають новими центрами кристал≥зац≥њ. ÷е ¤к метелик усередин≥ л¤лечки, ¤кий перетравлюЇ т≥ло гусениц≥ ≥ перетворюЇ њњ матер≥ю на своњ крила. Ќин≥шн¤ ”крањна переживаЇ бол≥сний ≥ драматичний процес народженн¤ новоњ сп≥льноти, а оск≥льки в≥н супроводжуЇтьс¤ переходом до новоњ еколог≥чноњ н≥ш≥, то ц≥лком природно, що в≥дбуваЇтьс¤ формуванн¤ не лише новоњ нац≥њ, але й новоњ раси Ч раси-IV, нового еволюц≥йного локомотиву.

5.—в≥тогл¤дний прорив

ожна людина Ї нос≥Їм безсмертного духу, ¤кий приходить у наш ф≥зичний св≥т дл¤ свого розвитку, виконанн¤ певноњ м≥с≥њ ≥ впор¤дкуванн¤ навколишнього простору. –озвиток духу в≥дбуваЇтьс¤ в моменти зд≥йсненн¤ людиною добров≥льного вибору, тому свобода Ч це визначальний чинник людськоњ еволюц≥њ ≥ найб≥льший Ѕожий дар. јле свобода неможлива без в≥дпов≥дальност≥. Ћюдина несе в≥дпов≥≠даль≠н≥сть за все те, на що поширюЇтьс¤ њњ свобода вибору: за стан навколиш≠нього середовища, за долю свого народу, своЇњ раси ≥ всього земного людства. јр≥йський св≥тогл¤д Ч це св≥тогл¤д свободи ≥ в≥дпов≥дальност≥, стверджений вс≥Їю ар≥йською традиц≥Їю: в≥д –≥гведи до ≤суса ’риста. ÷ей св≥тогл¤д протистоњть фатал≥стичному у¤вленню про св≥т, ¤ке перетворюЇ людину на мар≥онетку, зн≥маЇ з нењ в≥дпов≥дальн≥сть за свою долю ≥ долю свого оточенн¤, стираЇ р≥зницю м≥ж добром ≥ злом.

5.1.–асова р≥зноман≥тн≥сть

«емне людство не Ї аморфним утворен≠н¤м: ¤к глобальний б≥осоц≥альний орга≠н≥зм воно маЇ певну структуру, найб≥ль≠шими природними одиниц¤ми ¤коњ Ї раси ≥ народи. ожна раса ≥ кожний народ маЇ своЇ вище призначенн¤ ≥ Ї нос≥Їм певноњ ≥дењ. ”св≥домленн¤ людськоњ свободи ≥ в≥дпов≥≠дальност≥ Ч це архетип ар≥йськоњ (≥ндоЇвропейськоњ) раси ≥ њњ чи не найважлив≥ший еволюц≥йний винах≥д. «авд¤ки йому вона зд≥йснила неол≥тичну революц≥ю Ч масовий перех≥д в≥д споживацького способу житт¤ до сп≥в≠прац≥ з природою через землеробство ≥ тваринництво. ¬она винайшла передову соц≥альну орган≥зац≥ю Ч варнове сусп≥льство. ¬она п≥дн¤лас¤ на вищий р≥вень сп≥лкуванн¤ з “ворцем, при ¤кому людина в≥дчуваЇ себе не рабом, а дитиною Ѕожою. јр≥йська раса дала творчий ≥мпульс дл¤ культурного розвитку ≥нших рас ≥ обТЇктивно стала локомотивом еволюц≥йного поступу земного людства. —ьогодн≥ вона становить базу формуванн¤ новоњ раси.

5.2.ѕульс Ѕрахми

Ќауково усталеним у¤вленн¤м Ї те, що ареалом виникненн¤ ≥ндоЇвропейц≥в ≥ њхнього ар≥йського ¤дра було ѕ≥вн≥чне ЌадчорноморТ¤, тобто в основному територ≥¤ сучасноњ ”крањни. «в≥дси ар≥йц≥ (ар≥њ, ор≥њ) роз≥йшлис¤ по всьому св≥ту, несучи ≥ншим народам своњ в≥руванн¤, варнову сусп≥льну орган≥зац≥ю ≥ нов≥ технолог≥њ, зм≥шуючись з м≥сцевим населенн¤м, вливаючи в його жили св≥жу кров ≥ Ївропейську культуру. “а ж частина ар≥йськоњ сп≥льноти, ¤ка залишилась на прабатьк≥вських земл¤х ”крањни, розвивалась, ¤к ≥ все живе, в пульсуючому режим≥, через УсмертьФ ≥ Ународженн¤Ф. ¬ рамках Їдиного геосоц≥ального орган≥зму одна за одною виникали нов≥ потужн≥ нац≥њ, ¤к≥ стр≥мко зростали, переживали демограф≥чн≥ вибухи ≥ хвил¤ми розходились у далек≥ св≥ти. ј через три стол≥тт¤ п≥сл¤ свого народженн¤ вони вт¤гувалис¤ в трансформац≥йну кризу ≥ розпадались, народжуючи з себе нову нац≥ю. јратти, сумери, к≥ммер≥йц≥, сколоти, анти, русич≥, козаки... ѕриблизно кожн≥ 5 стол≥ть ƒух скидав зношений од¤г староњ нац≥њ ≥ витворював нову Ч молоду, життЇрад≥сну ≥ потужну: У—то раз≥в –усь в≥дроджувалась ≥ сто раз≥в њњ руйнували в≥д п≥вноч≥ до п≥вдн¤Ф (¬елесова книга). ƒл¤ кращого у¤вленн¤ про пульсуючий розвиток украњнського геосоц≥ального орган≥зму можна навести де¤к≥ ¤скрав≥ образи ≥ аналог≥њ. Ќаприклад, зм≥¤, ¤ка пер≥одично скидаЇ стару зношену шк≥ру. „ар≥вна крањна, ¤ка пер≥одично п≥дн≥маЇтьс¤ з морськоњ глибини ≥ через певний час знову поступово поринаЇ п≥д воду. ‘ен≥кс, ¤кий спалюЇ себе, щоб пот≥м в≥дродитис¤ з попелу молодим. ƒн≥ ≥ ноч≥ ар≥йського Ѕога-ќтц¤ Ѕрахми, ¤кий удень творить ≥ вдосконалюЇ нов≥ св≥ти, а вноч≥ в≥дпочиваЇ в≥д прац≥ Ч засинаЇ ≥ бачить сни, п≥д час ¤ких осмислюЇ себе ≥ своЇ твор≥нн¤. ”крањна Ч це живий пульс Ѕога. ќстанн≥ два з половиною стол≥тт¤ ƒух ”крањни неначе перебував у стан≥ сну. ÷е був час драматичного осмисленн¤ себе, своЇњ ≥стор≥њ ≥ свого призначенн¤, час впертого пошуку в≥дпов≥д≥ на в≥чн≥ запитанн¤: У’то ми?Ф, У«в≥дки ми?Ф, У уди йдемо?Ф, Уўо таке житт¤, Ѕог, людина, душа?Ф, У«в≥дки на св≥т≥ стражданн¤?Ф, У„ому ≥ ¤к ми потрапили у неволю?Ф, Уяк здобути визволенн¤, свободу ≥ славу?Ф —ьогодн≥, в епоху глобальноњ кризи, еколог≥чних катастроф, кл≥матичноњ дестаб≥л≥зац≥њ ≥ соц≥ального хаосу, ”крањна починаЇ просинатис¤. Ќа св≥танку нового св≥ту њњ ƒух скидаЇ од¤г староњ, замученоњ й виснаженоњ козацькоњ нац≥њ ≥ вкотре творить нову украњнську нац≥ю Ч чисту, сильну ≥ одухотворену. ѓй призначено зд≥йснити перех≥д до вищоњ цив≥л≥зац≥њ ≥ допомогти зробити його кращим представникам ус≥х ≥нших народ≥в ≥ рас. —аме в цьому й пол¤гаЇ ар≥йська м≥с≥¤ ≥ ар≥йська жертовн≥сть Ч ц≥ною надзусиль вириватис¤ вперед ≥ вести за собою вс≥х ≥нших, ¤кщо вони лише цього бажають. “акий св≥тогл¤д протистоњть у¤вленню расист≥в Ч б≥лих, жовтих, чорних чи Їврейських, ¤к≥ Ї нос≥¤ми расового егоњзму ≥ ви¤вл¤ють зневагу до ≥нших рас у теор≥њ та практиц≥. јр≥йська людина Ч це шл¤хетна людина, вона любить своЇ ≥ поважаЇ чуже, прагне стати сильною ≥ Ї милосердною щодо слабких. јр≥йц≥ Ч це передова л≥н≥¤ фронту розвитку людського духу, це авангард його еволюц≥йного зростанн¤. јр≥йц≥ п≥дн≥маютьс¤ найвище, п≥сл¤ чого п≥дт¤гують до себе решту людства.

6.ќрган≥зац≥йний прорив

Ћюдський дух приходить у цей св≥т з певними талантами ≥ зд≥бност¤ми. “ому кожна людина повинна знайти таку д≥¤льн≥сть, ¤ка у нењ виходить найкраще, приносить њй рад≥сть ≥ даЇ добр≥ плоди дл¤ всього сусп≥льства. ћудрий √ригор≥й —коворода називав таку д≥¤льн≥сть природов≥дпов≥дною, або спор≥дненою. Ћише в спор≥днен≥й прац≥ розвиваЇтьс¤ людський дух, лише в н≥й людська особист≥сть по-справжньому розкриваЇтьс¤ ¤к образ Ѕожий. „им б≥льше людей займаЇтьс¤ своЇю справою, тим менше зловживань, корупц≥њ ≥ некомпетентност≥, тим краще сусп≥льний пор¤док в≥дпов≥даЇ божественному св≥толаду. ” сучасному св≥т≥ ≥снуЇ надзвичайно багато вид≥в д≥¤льност≥, проте вс≥ вони, ¤к ≥ к≥лька тис¤чол≥ть тому, звод¤тьс¤ до чотирьох базових системних функц≥й: I. —в≥топ≥знанн¤ II. ƒержавне управл≥нн¤ ≥ нац≥ональна безпека III. Ѕ≥знес IV. —пец≥ал≥зована профес≥йна д≥¤льн≥сть. Ћюди, дл¤ ¤ких одна з цих функц≥й Ї природов≥дпов≥дною, потенц≥йно належать до одн≥Їњ з чотирьох ар≥йських варн: I. Ѕрахмани (люди духу) II. шатр≥њ (люди влади) III. Ѕ≥знесмени (люди справи, орган≥затори виробництва) IV. —пец≥ал≥сти (профес≥онали). ÷е активн≥ варни. р≥м них Ї одна пасивна ар≥йська варна Ч Унепосв¤чен≥Ф. ƒо нењ належать люди, ¤к≥ ще не здатн≥ до в≥дпов≥дальноњ д≥¤льност≥: несамост≥йн≥ виконавц≥, неповнол≥тн≥, д≥ти, ≥нвал≥ди. ÷¤ варна користуЇтьс¤ п≥дтримкою з боку активних варн ≥ Ї середовищем, зв≥дки вони Учерпають кадриФ. ¬с≥ варни Ї однаково необх≥дними дл¤ правильного функц≥онуванн¤ народного орган≥зму. « ц≥Їњ точки зору вони Ї р≥вними, проте з погл¤ду квал≥ф≥кац≥њ ≥ р≥вн¤ особистого розвитку своњх член≥в варни повТ¤зан≥ м≥ж собою такою Узолотою пропорц≥ЇюФ: добрий брахман повинен вм≥ти д≥¤ти не г≥рше посереднього кшатр≥¤, добрий кшатр≥й Ч не г≥рше посереднього б≥знесмена, добрий б≥знесмен Ч не г≥рше посереднього спец≥ал≥ста. 6.1. омпетентн≥сть ≥ ефективн≥сть Ћюдськ≥ таланти ≥ зд≥бност≥, реал≥зован≥ шл¤хом навчанн¤ ≥ здобутт¤ квал≥ф≥кац≥њ, перетворюютьс¤ на компетентн≥сть. «а р≥дк≥сними вин¤тками, кожна людина Ї д≥йсно компетентною лише у сфер≥ своЇњ природов≥дпов≥дноњ д≥¤льност≥, а в ус≥х ≥нших сферах, ¤к правило, Ї некомпетентною. “ому ар≥йськ≥ варни, сформован≥ за критер≥Їм природов≥дпов≥дноњ д≥¤льност≥, обТЇднують людей компетентних ≥ в≥дпов≥дальних. ќдн≥Їю з причин нин≥шнього соц≥ального хаосу ≥ несправедливост≥ Ї зм≥шуванн¤ варн, коли Ѕ≥знесмени ≥ непосв¤чен≥ намагаютьс¤ виконувати функц≥њ державних д≥¤ч≥в, —пец≥ал≥сти Ч функц≥њ духовних л≥дер≥в ≥ таке ≥нше. ожна людина повинна мати можлив≥сть займатис¤ своЇю природов≥днов≥дною справою: в реал≥зац≥њ цього принципу захована ефективн≥сть ар≥йського сусп≥льства ≥ його орган≥зац≥йна перевага над ≥ншими сп≥льнотами. Ћише в так≥й систем≥, основан≥й на свобод≥ ≥ в≥дпов≥дальност≥, може розгорнутись ≥ реал≥зуватись украњнський дух. “акому св≥тогл¤ду суперечить погл¤д егал≥тарист≥в, ¤к≥ вважають, що ефективна д≥¤льн≥сть людини ≥ њњ соц≥альна функц≥¤ обумовлена передус≥м зовн≥шн≥ми обставинами. Ќа њхню думку, практично будь-¤ка людина може займати найвищ≥ ≥ найв≥дпов≥дальн≥ш≥ посади в сусп≥льств≥, ¤кщо лише њй дати добр≥ вихованн¤ ≥ осв≥ту. «аконом≥рним насл≥дком такого п≥дходу Ї нин≥шн≥й жалюг≥дний стан, коли кожний змушений робити лише ту роботу, ¤ку йому вдалос¤ одержати, нав≥ть у тому випадку, коли людина не в≥дчуваЇ до нењ жодноњ зац≥кавленост≥ ≥ не маЇ жодноњ внутр≥шньоњ квал≥ф≥кац≥њ дл¤ њњ виконанн¤. 6.2. ¬≥дкрите сусп≥льство «авданн¤м ар≥йського сусп≥льства Ї створенн¤ передумов дл¤ того, щоб кожна людина могла знайти себе у природов≥дпов≥дн≥й д≥¤льност≥ в рамках в≥дпов≥дноњ варни. Ќ≥хто не маЇ права навТ¤зати людин≥ д≥¤льн≥сть у т≥й чи ≥нш≥й варн≥. Ќайголовн≥шим принципом варновоњ самоорган≥зац≥њ Ї св≥домий ≥ добров≥льний виб≥р кожною людиною —¬ќ™ѓ, р≥дноњ варни. ƒл¤ забезпеченн¤ цього принципу кожна людина повинна волод≥ти свободою вибору ≥ мати в≥дпов≥дн≥ знанн¤, ¤к≥ даютьс¤ через систему осв≥ти, а також нац≥ональну систему профор≥Їнтац≥њ. ожна зд≥бна людина повинна мати можлив≥сть отримати високо¤к≥сну осв≥ту з будь-¤коњ сфери д≥¤льност≥ ≥ мати можлив≥сть практично перев≥рити св≥й творчий потенц≥ал у рамках будь-¤коњ з чотирьох активних варн. ѕри бажанн≥ людина повинна мати можлив≥сть зм≥нити варну, в чому њй повинна надати допомогу нац≥ональна система переквал≥ф≥кац≥њ. “аким чином, загальнодоступна високо¤к≥сна осв≥та Ї обовТ¤зковою умовою варновоњ самоорган≥зац≥њ. ¬ сучасн≥й ”крањн≥, попри демократичну риторику, насправд≥ формуЇтьс¤ сусп≥льство з елементами кастовоњ замкнутост≥ ≥, в≥дпов≥дно, кастовоњ дегенерац≥њ. Ќаприклад, дл¤ ефективноњ б≥знесовоњ д≥¤льност≥ потр≥бна спец≥альна осв≥та, але дл¤ њњ отриманн¤ потр≥бн≥ велик≥ грош≥, ¤ких немаЇ у переважноњ б≥льшост≥ талановитих молодих людей. √рош≥ маЇ той, хто вже навчивс¤ њх заробл¤ти або маЇ п≥дтримку багатих родич≥в, тож виходить зачароване коло. ўе г≥рша ситуац≥¤ на сел≥, де низька ¤к≥сть осв≥ти спроможна стримати розвиток найталановит≥шоњ людини. «апочаткуванн¤ процесу самоор≠ган≥зац≥њ ар≥йських варн призведе до кардинальних зрушень в напр¤мку загальнодоступност≥ осв≥ти та п≥двищенн¤ њњ ¤кост≥. ƒ≥йсним членом варни може стати лише та людина, ¤ка реальними справами довела свою варнову компетентн≥сть, нехай нав≥ть на початковому р≥вн≥. “ому варна Ч це в≥дкрита динам≥чна п≥дсистема нац≥онального орган≥зму, ¤ка самоорган≥зуЇтьс¤, виконуЇ в≥дпов≥дну соц≥альну функц≥ю ≥ складаЇтьс¤ з в≥льних громад¤н, ¤к≥ мають дл¤ цього зд≥бност≥ та квал≥ф≥кац≥ю, любл¤ть свою д≥¤льн≥сть ≥ добров≥льно несуть за нењ ≥ндив≥дуальну та групову в≥дпов≥дальн≥сть. ¬арна може виконувати своЇ призначенн¤ лише тод≥, коли Ї в≥дкритою дл¤ людей з в≥дпов≥дними зд≥бност¤ми, тому ключовими словами ар≥йськоњ сусп≥льноњ орган≥зац≥њ Ї Ув≥дкрит≥стьФ ≥ Удоб≥р за зд≥бност¤миФ. 6.3. ќрган≥чна демократ≥¤ ¬≥дома демократична тр≥ада Усвобода, р≥вн≥сть, братерствоФ символ≥зуЇ три модел≥ народовладд¤. Ќайв≥дом≥шими Ї дв≥ модел≥: 1) зах≥дна, або л≥беральна, модель, ¤ка основний наголос робить на УсвободуФ ≥, в≥дпов≥дно, Управа особиФ; 2) сх≥дна, або общинна, модель, в ¤к≥й дом≥нуЇ Ур≥вн≥стьФ ≥, в≥дпов≥дно, колектив≥зм Улюдського мурашникаФ. ожна з цих моделей в≥дпов≥даЇ ментальност≥ певних народ≥в, тож Ї дл¤ них найефективн≥шою. јр≥йська раса спроможна ≥ зобовТ¤зана застосовувати найскладн≥шу Ч орган≥чну модель, в ¤к≥й основний наголос робитьс¤ на трет≥й складов≥й демократичноњ тр≥ади Ч братерств≥. Ќар≥жним каменем орган≥чноњ модел≥ Ї Управа громад¤нинаФ, де громад¤нин Ч це член братства в≥льних ≥ р≥вних перед законом людей, ¤к≥ св≥дом≥ своЇњ в≥дпов≥дальност≥ за долю всього народу ≥ поЇднан≥ з ним м≥цними культурними звТ¤зками. √ромад¤нство не даЇтьс¤ людин≥ ¤к подарунок з колиски Ч його потр≥бно заслужити. Ћише старанне навчанн¤, виконанн¤ своњх сусп≥льних обовТ¤зк≥в ≥ прийн¤тт¤ до одн≥Їњ з активних ар≥йських варн (посв¤ченн¤ в варну) дають право громад¤нства. ” цьому захована надзвичайна м≥цн≥сть ар≥йського сусп≥льства, оск≥льки людина захищаЇ лише те, що д≥сталос¤ наполегливою працею ≥ жертовн≥стю.

6.4. јр≥йська пропорц≥¤

ќрган≥чна модель ірунтуЇтьс¤ на у¤вленн≥ про нац≥ю ¤к б≥осоц≥альний орган≥зм, дл¤ ¤кого чотири варни Ї п≥дсистемами однаковоњ важливост≥ Ч ¤к голова, руки, жив≥т ≥ ноги дл¤ людини. « ц≥Їњ причини принциповим елементом орган≥чноњ демократ≥њ Ї така структура вищого законодавчого органу, за ¤коњ ар≥йськ≥ варни мають р≥вне представництво. ÷е дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом створенн¤ чотирьохсекторноњ ¬ерховноњ –ади, приблизно по 100 депутат≥в в≥д кожноњ варни. ” такий спос≥б орган≥чна модель забезпечуватиме справедливе представництво у ¬ерховн≥й –ад≥ вс≥х основних соц≥альних груп: 1) Ѕрахмани (кращ≥ вчен≥, духовенство, мислител≥, митц≥); 2) шатр≥њ (кращ≥ державн≥ службовц≥ ≥ в≥йськов≥); 3) Ѕ≥знесмени (кращ≥ орган≥затори виробництва); 4) —пец≥ал≥сти (висококласн≥ профес≥онали, профсп≥лков≥ л≥дери). ¬ибори до кожного сектору можуть в≥дбуватис¤ раз на чотири роки: 1-й р≥к Ч Ѕрахмани, 2-й Ч шатр≥њ, 3-й Ч Ѕ≥знесмени, 4-й Ч —пец≥ал≥сти; таким чином щороку зд≥йснюватиметьс¤ оновленн¤ одн≥Їњ чверт≥ ¬ерховноњ –ади ≥ забезпечуватиметьс¤ безперервн≥сть законотворчого процесу. ќск≥льки депутати ¬ерховноњ –ади обиратимутьс¤ не безликим ≥ безв≥дпов≥дальним анон≥мним УелекторатомФ, а конкретно членами своЇњ варни, то це суттЇво п≥двищить компетентн≥сть виборц≥в, адже обиратимутьс¤ т≥, кого виборц≥ знають ≥, найголовн≥ше, розум≥ють. ÷е суттЇво посилить в≥дпов≥дальн≥сть депутат≥в перед своњми виборц¤ми. ¬арнова структура ¬ерховноњ –ади спри¤тиме б≥льш≥й прозорост≥ ≥ в≥дкритост≥ законотворчого процесу, оск≥льки стане зрозум≥л≥ше, хто чињ ≥нтереси в≥дстоюЇ: Ѕрахмани ≥ шатр≥њ Ч загальнонац≥ональн≥ ≥нтереси з позиц≥й культури ≥ нац≥ональних ≥нтерес≥в, Ѕ≥знесмени Ч передус≥м ≥нтереси б≥знесового середовища, —пец≥ал≥сти Ч передус≥м ≥нтереси найманих прац≥вник≥в ≥ профес≥йних обТЇднань. онкретна процедура варнового структуруванн¤ сусп≥льства ≥ посл≥довн≥сть њњ практичного зд≥йсненн¤ маЇ бути науково обірунтованою, експериментально перев≥реною ≥ затвердженою нац≥ональним законодавством та онституц≥Їю. ‘ормуванн¤ повноц≥нних варн потребуватиме ≥мов≥рно 5Ч10 рок≥в, проте вже ближчим часом можна зд≥йснити структуруванн¤ на протоварни (прообрази повноц≥нних варн) Ч п≥сл¤ в≥дпов≥дного наукового та юридичного опрацюванн¤ ≥ проведенн¤ локальних соц≥альних експеримент≥в на р≥вн≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤. 6.5. ѕриродний адм≥н≥стративно-територ≥альний устр≥й ѕерех≥д до орган≥чноњ модел≥ передбачаЇ суттЇву модерн≥зац≥ю адм≥н≥стративно-територ≥ального устрою. 4-р≥внева система У÷ентрЧобластьЧрайонЧм≥сцевий р≥веньФ, запроваджена б≥льшовиками дл¤ зручност≥ керуванн¤ з ћоскви, нин≥ не в≥дпов≥даЇ н≥ потребам ”крањни, н≥ позитивному досв≥ду розвинених крањн ™вропи. Ќеобх≥дно прот¤гом к≥лькох рок≥в зд≥йснити перех≥д до 3-р≥вневоњ системи У÷ентрЧокругЧм≥сцевий р≥веньФ. омплексн≥ досл≥дженн¤ дозвол¤ють вид≥лити в ”крањн≥ близько сотн≥ т. зв. Уорган≥чних округ≥вФ, тобто територ≥й, ¤к≥ складають певну економ≥чну, ≥сторичну, географ≥чну та психолог≥чну ц≥л≥сн≥сть. ѕерех≥д до трьохр≥вневоњ структури в≥дчутно спростить систему рег≥онального управл≥нн¤, зробить њњ гнучк≥шою ≥ оперативн≥шою. ѕри цьому значною м≥рою вир≥шитьс¤ ≥ проблема оновленн¤ кадр≥в, оск≥льки кор≥нним чином реформуватиметьс¤ середн¤ ланка територ≥ального управл≥нн¤ (область ≥ район), ¤ка сьогодн≥ Ї головним гальмом модерн≥зац≥њ сусп≥льства. ” нових умовах ÷ентр, ¤кий ран≥ше м≥г утримувати 25 областей у режим≥ Уручного керуванн¤Ф, не зможе так само щ≥льно Уоп≥куватис¤Ф сотнею округ≥в. ¬≥н буде змушений делегувати округам значний обТЇм повноважень, залишивши соб≥ лише найважлив≥ш≥ важел≥ керуванн¤. “акий п≥дх≥д посилить ¤к владу окружного та м≥сцевого самовр¤дуванн¤, зв≥льненого в≥д др≥бТ¤зковоњ оп≥ки ÷ентру, так ≥ владу самого ÷ентру, ¤кий займатиметьс¤ виконанн¤м лише своЇњ природноњ функц≥њ Ч забезпеченн¤ правопор¤дку, захисту громад¤нських свобод ≥ нац≥ональних ≥нтерес≥в. ќрган≥чн≥ округи матимуть можлив≥сть добров≥льно обТЇднуватис¤ у т. зв. Уземл≥Ф на зразок √аличини, ¬олин≥ ≥ таке ≥нше. —труктуруванн¤ ”крањни на сотню орган≥чних округ≥в вибиваЇ основу з-п≥д будь-¤кого рег≥онального сепаратизму ≥ суттЇво послаблюЇ вплив рег≥ональних адм≥н≥стративно-ф≥нансових клан≥в. Ќаприклад, ”крањну можна шантажувати кримським сепаратизмом, але ¤кщо рим буде структуровано на 5 безпосередньо п≥дпор¤дкованих ÷ентру орган≥чних округ≥в (ƒжанкойський, ерченський, ялтинський, Ѕахчисарайський та ™впатор≥йський) з широкими можливост¤ми самовр¤дуванн¤, то потуги промосковських сепаратист≥в не матимуть суттЇвих економ≥чних, пол≥тичних ≥ соц≥альних п≥дстав. ќкруги, ¤к≥ отримають незвично велику дл¤ них к≥льк≥сть повноважень, при збереженн≥ нин≥шнього неприродного стану добору кер≥вноњ ел≥ти ризикують не справитис¤ з отриманою самост≥йн≥стю. « ц≥Їњ причини 3-р≥внева система територ≥ального управл≥нн¤ потребуЇ модерн≥зац≥њ механ≥зм≥в добору кер≥вноњ ел≥ти, зокрема зм≥ни виборчоњ системи до орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, посиленн¤ соц≥ального структуруванн¤ та ≥нститут≥в громад¤нського сусп≥льства, налагодженн¤ пр¤мих та зворотних звТ¤зк≥в м≥ж владою ≥ населенн¤м, зокрема, шл¤хом проведенн¤ пост≥йно д≥ючого, в≥дкритого дл¤ громадськост≥ мон≥торингу сусп≥льноњ думки. ‘ормуванн¤ територ≥альноњ структури з сотн≥ орган≥чних округ≥в дозволить створити ц≥л≥сну ≥ ефективну виборчу систему, за ¤коњ в≥д кожного округу до ¬ерховноњ –ади обираЇтьс¤ чотири депутати Ч по одному в≥д кожноњ варни. ѓх обиратимуть достатньо компетентн≥ ≥ в≥дпов≥дальн≥ виборц≥, повТ¤зан≥ з≥ своњми обранц¤ми ≥ територ≥ально (¤к мешканц≥ того ж самого округу), ≥ функц≥онально (¤к члени т≥Їњ ж самоњ варни). ÷ей самий принцип формуванн¤ виборних орган≥в потр≥бно буде реал≥зувати на окружному ≥ м≥сцевому р≥вн≥¤х самовр¤дуванн¤. ¬≥домо, що за межами с≥льськоњ громади чи м≥ста середньоњ величини перес≥чний громад¤нин втрачаЇ критер≥њ дл¤ компетентного вибору. ¬≥н може самост≥йно оц≥нити кандидата у виборн≥ органи лише в тому випадку, коли маЇ змогу простежити за його д≥¤льн≥стю на м≥сц≥ або ¤к член одн≥Їњ з ним варни. лючовою технолог≥Їю дл¤ зд≥йсненн¤ адм≥н≥стра≠тивно-тери≠тор≥альноњ реформи, створенн¤ природов≥дпов≥д≠ного сусп≥льства ≥ контрольованоњ ним держави Ї ≤нтернет. ћаксимально можливе запровадженн¤ ≥нтернет-технолог≥й у структури м≥сцевого самовр¤дуванн¤ ≥ Утретього секторуФ (громадських орган≥зац≥й), широка компТютеризац≥¤ ≥ компТютерна грамотн≥сть Ч необх≥дна умова цив≥л≥зац≥йного стрибка. —лава Ѕогу, украњнц≥ мають достатн≥й осв≥тн≥й потенц≥ал ≥ волод≥ють природними зд≥бност¤ми до ≥нформац≥йних технолог≥й ≥ до всього, повТ¤заного з≥ знанн¤ми, словом ≥ п≥снею. якщо говорити мовою гасел, то ћј…Ѕ”“Ќ™ ” –јѓЌ» = ÷≈ ¬ј–Ќќ¬ј —јћќќ–√јЌ≤«ј÷≤я + ≤Ќ“≈–Ќ≈“! —ьогодн≥ украњнське село знаходитьс¤ в ≥нформац≥йн≥й блокад≥ стосовно загальноукрањнських ≥ св≥тових процес≥в. “ому особливу увагу треба звернути на компТютеризац≥ю с≥льських шк≥л, щоб молода генерац≥¤ виростала в ≥нформац≥йн≥й Їдност≥ з ”крањною та св≥товим украњнством, з дитинства долучалас¤ до творенн¤ нового св≥ту.

6.6. јр≥йська осв≥та

‘ормуванн¤ ар≥йськоњ цив≥л≥зац≥њ потребуЇ в≥дпов≥дноњ осв≥ти. Ѕудь-¤ка система осв≥ти служить трьом ц≥л¤м: передаЇ духовний, культурний та ≥нтелектуальний спадок народу в≥д покол≥нн¤ до покол≥нн¤; навчаЇ навикам ≥ методам; спр¤мовуЇ розвиток вдач≥ в≥д дитинства до зр≥лост≥. ѕерша мета дос¤гаЇтьс¤ викладанн¤м факт≥в та ≥дей: ≥стор≥њ, р≥дноњ та ≥ноземних мов, природничих ≥ гуман≥тарних наук, етики, психолог≥њ, закон≥в психо≥нформац≥йного структуруванн¤ сусп≥льства (психолог≥чн≥ типи, р≥вн≥ розвитку, варни) ≥ закон≥в м≥жособист≥сноњ взаЇмод≥њ (персональна сум≥сн≥сть, проф≥лактика ≥ розвТ¤занн¤ конфл≥кт≥в) тощо. ƒруга мета дос¤гаЇтьс¤ навчанн¤м того, ¤к робити р≥зн≥ реч≥, корисн≥ особ≥ ≥ сусп≥льству: ¤к грати на музичному ≥нструмент≥, ¤к сп≥вати, ¤к в≥дремонтувати автомоб≥ль, ¤к керувати б≥знесом, ¤к битис¤ з≥ зброЇю ≥ без нењ, ¤к надати медичну допомогу, ¤к правильно харчуватись ≥ вести здоровий спос≥б житт¤, ¤к малювати, ¤к плавати, ¤к знаходити персонально сум≥сних партнер≥в дл¤ роботи ≥ створенн¤ с≥мТњ, ¤к ростити д≥тей, ¤к будувати будинок, ¤к працювати в ≤нтернет≥ ≥ створювати власн≥ сайти. “рет¤ мета дос¤гаЇтьс¤ випробовуванн¤м, перев≥ркою ≥ створенн¤м в≥дпов≥дних умов дл¤ того, щоб привчати дитину загартовувати свою волю, випрацьовувати самодисципл≥ну, ст≥йко переносити незручност≥, ставити ≥ вир≥шувати завданн¤, долати страх, брати на себе в≥дпов≥дальн≥сть, бути правдивим ≥ шл¤хетним Ч одним словом, розвивати ≥ зм≥цнювати т≥ риси характеру, ¤к≥ ц≥нуютьс¤ у здоровому ар≥йському сусп≥льств≥. јр≥йська осв≥та потр≥бна не лише дл¤ того, щоб допомогти молод≥ знайти вище оплачувану роботу, бути здоров≥шим або вишукан≥ше вести св≥тську бес≥ду. ¬она потр≥бна дл¤ того, щоб прищепити молод≥й людин≥ св≥дом≥сть того, що значить бути Ївропейцем, украњнцем, ар≥йцем. ƒос¤гнувши того, щоб кожна дитина, народжена в ”крањн≥, виростала, наск≥льки дозвол¤ють њй вроджен≥ зд≥бност≥, в найсильн≥шого, найзд≥бн≥шого, найв≥дпов≥≠дальн≥шого ≥ найсв≥дом≥шого майбутнього громад¤нина, ми отримаЇмо потужне джерело сили ≥ зможемо виконати наш обовТ¤зок перед Ѕогом ≥ ”крањною, перед самими собою, перед нашими предками та нащадками ≥, врешт≥ решт, перед ус≥м людським родом. лючовим чинником зд≥йсненн¤ У¤понського ди≠ваФ було ц≥леспр¤моване, на р≥вн≥ державноњ пол≥тики в≥д≠родженн¤ самурайського духу. лючовим чинником зд≥й≠сненн¤ Уукрањнського диваФ Ї в≥дродженн¤ ар≥йського духу.

7. “ехнолог≥чний прорив

—фера економ≥ки знаходитьс¤ на стику соц≥альноњ орган≥зац≥њ ≥ технолог≥й. –озвиток економ≥ки ”крањни маЇ в≥дпов≥дати двом фундаментальним критер≥¤м: Ј довгостроковий добробут ≥ поступ украњнського народу, а також ус≥Їњ новоњ ар≥йськоњ раси; Ј в≥дпов≥дн≥сть людськ≥й природ≥. ÷е значить, що при оц≥нц≥ пол≥тики в галуз≥ економ≥ки чи технолог≥й ми завжди повинн≥ ставити соб≥ два запитанн¤ Ч УЅуде ц¤ пол≥тика корисною чи шк≥дливою дл¤ ¤кост≥ украњнського народу ≥ нашоњ раси?Ф та У„и узгоджуЇтьс¤ вона з людською природою взагал≥ ≥ природою ар≥йськоњ людини зокрема?Ф Ќам потр≥бен такий економ≥чний устр≥й, ¤кий, на в≥дм≥ну в≥д економ≥чних моделей марксизму ≥ аз≥атського Укомун≥змуФ, дозвол¤Ї ≥ндив≥дам дос¤гати усп≥х≥в пропорц≥йно њхн≥й енерг≥њ ≥ зд≥бност¤м. ¬одночас цей устр≥й, на в≥дм≥ну в≥д л≥берального кап≥тал≥зму, не дозвол¤тиме ≥ндив≥дам займатис¤ соц≥ально або расово шк≥дливою д≥¤льн≥стю, такою ¤к придушенн¤ конкуренц≥њ, пропаганда насильства чи ≥мпорт ≥ноземноњ неар≥йськоњ робочоњ сили. ƒержава повинна бути в≥дкритою до нос≥њв всього передового, ≥нтелектуального ≥ здорового, створеного у св≥т≥, але повинна зупин¤ти все шк≥дливе. ≥нцевою метою економ≥чноњ пол≥тики маЇ бути нац≥ональний ≥ расовий прогрес. √оловним критер≥Їм њњ усп≥шност≥ маЇ бути не к≥льк≥сть нових виробництв, не довжина автобан≥в ≥ не розм≥р ¬¬ѕ. ” центр≥ оц≥нки ефективност≥ економ≥ки, технолог≥й ≥ всього сусп≥льного устрою мають бути наш≥ д≥ти ≥ наша молодь. Ћише тод≥, коли створен≥ спри¤тлив≥ умови дл¤ њхнього ф≥зичного, ≥нтелектуального ≥ духовного розвитку, можна бути впевненими в правильност≥ економ≥чноњ пол≥тики.
7.1. ’то починаЇ останн≥й, той виграЇ. ѕочинаючи економ≥чн≥ реформи ≥ технолог≥чне переозброЇнн¤ п≥зн≥ше економ≥чно розвинутих крањн, ”крањна повинна перетворити цей недол≥к на свою перевагу зг≥дно з принципом У’то останн≥й починаЇ модерн≥зац≥ю, той використовуЇ найнов≥ш≥ дос¤гненн¤ ≥ вириваЇтьс¤ впередФ. ¬ основ≥ економ≥чноњ стратег≥њ маЇ бути не насл≥дуванн¤ прискореними темпами економ≥чно розвинених крањн, а Угра на випередженн¤Ф, тобто дом≥нуванн¤ в ход≥ модерн≥зац≥њ ≥нновац≥йних зусиль над моб≥л≥зац≥йними. японському ≥ н≥мецькому економ≥чному диву передувало руйнуванн¤ економ≥чного потенц≥алу цих крањн в ход≥ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни, ¤ке розчистило прост≥р дл¤ нововведень. ¬ ”крањн≥ руйнуванн¤ економ≥ки в≥дбулос¤ в безкровний спос≥б шл¤хом розкраданн¤ державного майна, неефективного державного управл≥нн¤, корумпованост≥ ≥ некомпетентност≥ пострад¤нськоњ владноњ псевдоел≥ти, а також п≥д тиском ≥ззовн≥. ” будь-¤кому раз≥, Устартовий кап≥талФ дл¤ економ≥чного дива в ”крањн≥ кращий, н≥ж у п≥сл¤воЇнних Ќ≥меччини ≥ япон≥њ. ƒл¤ його реал≥зац≥њ потр≥бн≥ лише на¤вн≥сть проекту новоњ украњнськоњ нац≥њ та пол≥тична вол¤ новоњ нац≥ональноњ ел≥ти. 7.2. урс на самодостатн≥сть ѕроцес глобал≥зац≥њ економ≥ки ≥ всього житт¤ означаЇ, що людство перетворюЇтьс¤ на ц≥л≥сний планетарний орган≥зм. ÷ей перех≥д людства до новоњ ¤кост≥ супроводжуЇтьс¤ тотальною трансформац≥йною кризою, ¤ка ран≥ше чи п≥зн≥ше перейде в гостру фазу з такими про¤вами, ¤к м≥жнародна дестаб≥л≥зац≥¤, ≥нтенсиф≥кац≥¤ економ≥чних в≥йн ≥ локальних в≥йськових конфл≥кт≥в, зростанн¤ масштаб≥в еп≥дем≥й ≥ еколог≥чних проблем, посиленн¤ нац≥онального егоњзму ≥ боротьби за ресурси, розпад ≥мперських та пол≥етн≥чних утворень, зокрема –ос≥њ, —Ўј, “уреччини, зростанн¤ поток≥в б≥женц≥в ≥ м≥жнародноњ злочинност≥. ÷е вимагатиме в≥д ”крањни не лише суттЇвого зм≥цненн¤ своњх державних кордон≥в ≥ посиленн¤ контролю за м≥грац≥Їю. ѕовТ¤заний з глобальною кризою тимчасовий розрив значноњ частини економ≥чних та пол≥тичних звТ¤зк≥в призведе до того, що ”крањн≥ доведетьс¤ прот¤гом ¤когось часу ≥снувати в режим≥ суттЇвого скороченн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ≥ покладатис¤ передус≥м на власн≥ сили та ресурси. Ќарощуючи експортний потенц≥ал ≥ займаючи своњ н≥ш≥ в систем≥ св≥тового розпод≥лу прац≥, ”крањн≥ водночас потр≥бно створити по можливост≥ самодостатню економ≥ку, знайти в≥рн≥ пропорц≥њ м≥ж ≥нтеграц≥Їю ≥ автарк≥Їю. ÷е означатиме: формуванн¤ збалансованоњ структури нац≥онального виробництва, скороченн¤ або л≥кв≥дац≥ю енерговитратних ≥ ресурсом≥стких некритичних виробництв, р≥зке зменшенн¤ нерац≥онального використанн¤ води, електроенерг≥њ, палива, тепла та ≥нших ресурс≥в, м≥н≥м≥зац≥ю транспортних поток≥в; дос¤гненн¤ повноњ енергетичноњ незалежност≥ шл¤хом створенн¤ замкненого циклу ¤дерноњ енергетики, розробку власних нафтових ≥ газових родовищ, застосуванн¤ альтернативних джерел енерг≥њ (напр., газогенератор≥в), виробництво синтетичного палива (передус≥м з вуг≥лл¤, а також орган≥чноњ сировини), освоЇнн¤ принципово нових джерел енерг≥њ; пр≥оритетний розвиток науком≥стких ≥ високотехнолог≥чних виробництв (програмне забезпеченн¤, передус≥м ≤нтернет-технолог≥њ, компТютерна техн≥ка ≥ телекомун≥кац≥њ, ракетно-косм≥чна й ав≥ац≥йна техн≥ка, в≥йськово-промисловий комплекс), а також с≥льського господарства ¤к ключового чинника самозабезпеченн¤ нац≥њ. “имчасовий курс на економ≥чну самодостатн≥сть дозволить помТ¤кшити удар в≥д розпаду глобальноњ економ≥чноњ системи ≥ допоможе ”крањн≥ стати активним субТЇктом творенн¤ новоњ, п≥сл¤кризовоњ св≥товоњ економ≥ки.

7.3.–озвиток малих м≥ст

« погл¤ду оздоровленн¤ нац≥онального орган≥зму потребуЇ кор≥нних зм≥н пол≥тика м≥стобудуванн¤, особливо в контекст≥ стратег≥чного курсу на нову адм≥н≥стративно-територ≥альну структуру ”крањни (центрЧокругЧнаселений пункт) ≥ незр≥вн¤нно вищу роль м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ≤детьс¤ про п≥дтримку ≥ пр≥оритетний розвиток м≥ст з населенн¤м до 100 тис¤ч мешканц≥в, спри¤нн¤ розм≥щенню в них нових виробництв, прискорений розвиток соц≥альноњ ≥ технолог≥чноњ ≥нфраструктури. «ам≥сть сотн≥ великих отруЇних людьми центр≥в мають ≥снувати дес¤тки тис¤ч невеликих м≥ст, спри¤тливих дл¤ розвитку культури ≥ людських взаЇмин, нормального б≥олог≥чного ≥ псих≥чного в≥дтворенн¤ нац≥њ. «асновникам нових виробництв треба рекомендувати селитис¤ в невеликих м≥стечках ≥ с≥льськ≥й м≥сцевост≥, силою держави активно п≥дтримувати цей здоровий процес Ч економ≥чно, пол≥тично, ≥нформац≥йно, ≥деолог≥чно. –озвиток засоб≥в звТ¤зку, зокрема транспорту та ≤нтернету, поступово л≥кв≥дуЇ ≥нформац≥йний ≥ культурний розрив м≥ж малими м≥стами ≥ мегапол≥сами. ¬с≥ населен≥ пункти ”крањни стануть перспективними ≥ придатними дл¤ повноц≥нного розвитку людини Ч в≥д њњ народженн¤ до старост≥.

7.4.ќздоровленн¤ нац≥њ

—ьогодн≥ народ ”крањни перебуваЇ в енергетично ≥ б≥олог≥чно виснаженому стан≥, що виражаЇтьс¤ в депопул¤ц≥њ, зростанн≥ р≥вн¤ захворюваност≥, зменшенн≥ народжуваност≥. якщо не зламати цю тенденц≥ю, то через 50 рок≥в населенн¤ ”крањни зменшитьс¤ удв≥ч≥. ‘ормуванн¤ новоњ нац≥њ потребуЇ новоњ соц≥≠альноњ ≥ демо≠граф≥чноњ пол≥тики, головними елементами ¤коњ мають бути: широ≠кодоступна дл¤ громад¤н ”крањни та њхн≥х родин ¤к≥сна ≥ недорога державна медична допомога (пор¤д з в≥льним розвитком недержавних медичних заклад≥в), нац≥ональна система заклад≥в здорового ≥ недорогого, а дл¤ д≥тей Ч безкоштовного харчуванн¤ (вс≥ громад¤ни ”крањни та члени њхн≥х родин повинн≥ мати гарантований б≥олог≥чний м≥н≥мум), ефективна п≥дтримка материнства ≥ дитинства, масовий розвиток ф≥зкультури ≥ спорту, пропаганда ≥ державна п≥дтримка здорового способу житт¤ (нац≥ональна ел≥та в цьому маЇ бути прикладом), безжальне винищенн¤ незаконноњ торг≥вл≥ наркотиками (ар≥йська раса у пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими Ї ст≥йк≥шою до алкоголю, але вразлив≥шою щодо наркотик≥в), викор≥ненн¤ орган≥зованоњ крим≥нальноњ злочинност≥, передус≥м работорг≥вл≥ ж≥нками та д≥тьми.

8.—ѕ≤Ћ№Ќј ƒ≤я

ƒл¤ зд≥йсненн¤ описаних вище перетворень потр≥бно завжди памТ¤тати, що ми живемо у глобал≥зованому св≥т≥. ÷¤ обставина радикальним чином зм≥нюЇ стратег≥ю нац≥онального поступу, оск≥льки тепер вир≥шенн¤ локальних проблем потребуЇ глобальних зусиль. ” нин≥шньому св≥т≥ вже не вр¤туЇшс¤ у Ухат≥, ¤ка скраюФ. Ќаведенн¤ ладу в ”крањн≥ можливе лише в результат≥ —ѕ≤Ћ№Ќќѓ ƒ≤ѓ св≥тового украњнства. Ћокальн≥ пол≥тичн≥ парт≥њ, рухи чи блоки вже не здатн≥ подолати розпад ”крањни й ≥н≥ц≥ювати народженн¤ новоњ украњнськоњ нац≥њ Ч одухотвореноњ, сильноњ ≥ здоровоњ. ¬ цьому переконуЇ невдача вс≥х дотепер≥шн≥х спроб створити таку державу, ¤ка б служила украњнському народу, а не паразитувала на його т≥л≥. „и зац≥кавлена у —ѕ≤Ћ№Ќ≤… ƒ≤ѓ украњнська д≥аспора Ч сх≥дна ≥ зах≥дна? “ак! —учасний св≥т обТЇктивно йде до дестаб≥л≥зац≥њ Ч хоча й тимчасовоњ (можливо, на к≥лька дес¤тил≥ть), проте достатньо потужноњ ≥ всеос¤жноњ. Ќайгостр≥ше це в≥дчули украњнц≥ –ос≥њ та ёгослав≥њ, а також сотн≥ тис¤ч украњнц≥в, змушених покинути Ѕатьк≥вщину у пошуках засоб≥в дл¤ ≥снуванн¤. ”крањнська держава не спромоглас¤ њх захистити ≥ не збираЇтьс¤ цього робити, тому що ц¤ держава, власне, й не Ї украњнською. „им дал≥, тим ¤сн≥ше ми будемо усв≥домлювати просту ≥стину: украњнц≥ ¤к всесв≥тн≥й етносоц≥альний орган≥зм потре≠бу≠ють геопол≥тичноњ точки опори, Ум≥сц¤ пост≥й≠ного базуванн¤Ф. ÷≥Їю точкою опори може бути лише ”крањна з такою украњнською дер≠жа≠вою, ¤ка буде спроможна надати кожному украњнцю в будь-¤к≥й точц≥ св≥ту ефективну допомогу Ч психолог≥чну, ≥нформац≥йну, ф≥нансову, пол≥тичну, технолог≥чну, м≥л≥тарну.

9.ќ–√јЌ≤«ј÷≤…Ќ»… ÷≈Ќ“–.

–еал≥зац≥¤ —ѕ≤Ћ№Ќќѓ ƒ≤ѓ ¤к самоорган≥зац≥њ украњнц≥в у планетарному масштаб≥ потребуЇ духовного ≥ орган≥зац≥йного Уцентру кристал≥зац≥њФ. “аким ÷ентром маЇ стати всесв≥тн¤ орган≥зац≥¤ украњнськоњ духовноњ, владноњ, б≥знесовоњ ≥ профес≥йноњ ел≥ти, ¤ка под≥л¤Ї ≥ п≥дтримуЇ ≥дењ переходу ”крањни до новоњ цив≥л≥зац≥йноњ н≥ш≥ ¤к черговоњ фази еволюц≥йного поступу св≥тового украњнства. ќчевидно, що на такого роду ÷ентр ≥снуЇ виразне соц≥альне замовленн¤. ÷е значить, що незабаром в≥н маЇ зТ¤витис¤. …ого головн≥ завданн¤: пробудженн¤ украњнськоњ нац≥њ та њњ перетворенн¤ на всесв≥тн≥й етносоц≥альний орган≥зм, обТЇднаний ≥дейно ≥ культурно (сп≥льн≥ науков≥, осв≥тн≥, мистецьк≥, рел≥г≥йн≥ проекти), орган≥зац≥йно (всесв≥тн≥ украњнськ≥ структури Утретього секторуФ), економ≥чно (Усв≥й до свого по своЇФ, украњнськ≥ транснац≥ональн≥ корпорац≥њ, украњнський св≥товий банк), расово (репатр≥ац≥¤ ≥ створенн¤ в ”крањн≥ нових с≥мей), технолог≥чно (планетарний украњнський ≤нтернет-прост≥р, сп≥льн≥ ≥нформац≥йн≥ бази даних тощо); розробка ”крањнського проекту Ч ¤сного баченн¤ майбутнього ”крањни, концепц≥њ ≥ програми њњ переходу до цив≥л≥зац≥њ вищого р≥вн¤; формуванн¤ новоњ украњнськоњ держави, впор¤дкуванн¤ ”крањни ¤к геопол≥тичноњ точки опори св≥тового украњнства, джерела його духовноњ ≥ б≥олог≥чноњ сили. ÷ей обТЇднуючий ÷ентр повинен сто¤ти над парт≥¤ми, кланами ≥ корпорац≥¤ми. …ого головна мета Ч перетворенн¤ ”крањни на цив≥л≥зац≥йний локомотив, ¤кий вириваЇтьс¤ вперед ≥ освоюЇ нову еколог≥чну н≥шу, п≥сл¤ чого п≥дт¤гуЇ за собою решту людства Ч до люд¤н≥шого, справедлив≥шого ≥ чист≥шого св≥ту, до планетарноњ цив≥л≥зац≥њ вищого р≥вн¤, до јр≥йськоњ метацив≥л≥зац≥њ.

то имеет права на иевскую –усь | У”крањнське барокоФ. “еатральне мистецтво. | –ел≥г≥¤, мистецьк≥ набутки словТ¤н. | —коворода | “рип≥льська та „ерн¤х≥вська культури. | ультурний процес ”крањни у ’V≤≤≤ ст. | —ловТ¤нська писемн≥сть. | јрх≥тектура та образотворче мистецтво. | ”крањна в друг≥й половин≥ ’V≤≤ стол≥тт¤.
ћјЋќ¬≤ƒќћ≤ —“ќ–≤Ќ » ≤—“ќ–≤ѓ ” –јѓЌ» *Ѕ≥бл≥йна генеалог≥¤ в етногенетичних концепц≥¤х польських та украњнських хрон≥ст≥в *”крањнська та великоруська культури у XVII стол≥тт≥: культурний вплив чи культурний конфл≥кт? *≤де¤ озацтва - в ”крањнськ≥й ƒуш≥ *≈тнопол≥тична терм≥нолог≥¤ XIV-XVI стол≥ть *ќ территориальной прив¤зке этнонима Ђрусскиеї *ѕредставлени¤ об этнической доминации * У”краинский вопросФ в политике властей и русском общественном мнении . *Ёмский указ. *≈схатолог≥чн≥ ѕередчутт¤ Ћюдства та ¬≥дбитт¤ њх у ѕоез≥њ *≤де¤ озацтва - в ”крањнськ≥й ƒуш≥ * ”крањнська ≤де¤ *√ог в раю ћагога ≥ ћ≥с≥¤ ”крањни * « ¬оди “а ¬огню * ј. римський ѕро " олиску Ќарод≥в" *“рипол≥зм - Ќаша ≤де¤ *„и може бути столиц¤ "молодшого брата" мат≥р'ю м≥ст руських? *≈п≥таф≥¤ ≈неЇв≥ * ѕ≥двалини ™вропейськоњ ÷ив≥л≥зац≥њ *Ќа як≥й «емл≥ ∆ивемо? * “ризуб ѕосейдона ≤ ¬олодимир *‘еномен Ўевченка *ўќ “ј ≈ Ќац≥ональна ≤де¤? *ƒревн≥сть ”крањнських √овор≥в *“а —питайте: ’то ћи, „ињ —ини. *ѕотоп Ќа ”крањн≥ * ѕерстень « ќр≥халком * ’л≥бороб —в≥ту - ≤сторичне ѕризначенн¤ ”крањнц≥в * Ѕратн¤ ƒружба *’ронолог

¬и,при бажанн≥, можете надсилати статт≥ з ≥стор≥њ ”крањни на нашу адресу
( ukrainaforever@yandex.ru ), ≥ ми розм≥стимо њх на нашому сайт≥ www.ukrainaforever.narod.ru

Submitter.ru - –егистраци¤ в поисковых системах!