Історія України

Переяславська угода не "воссоединение"

Події національно-визвольної війни українського народу пішли таким шляхом,що довели Богдана Хмельницького у 1654 році до союзу з Москвою у Переяславській угоді.Велику роль у цьому відіграла ідеалістична надія на єдиновірство Православної України з Православною Москвою,сподівання на безкорисну підтримку сильного єдиновірця слабшому,що знемагав у постійних війнах з католицькою Польщею та іновірними турками і татарами.Але,як виявилось,це була фатальна помилка для України та її Православної Церкви.
Московське царство за своєю природою і характером було унітарною,абсолютистською,феодально-кріпостницькою державою,для якої Українська Гетьманська держава - з республіканським ладом і сильними демократичними елементами,з козацьким землеволодінням,вільною,без феодальної принуки працею на землі,покозаченим селянством - була своєрідною історичною антитезою.Отже рано чи пізно царський уряд повинен був почати наступ на автономію України,щоб узагалі звести її нанівець.
О.Апанович у статті "Українсько - російський договір 1654 року.Міфи і реальність"1 детально проаналізувала політику Москви щодо України у перші роки після Переяславської угоди.Хоч Москва,укладаючи договір,визнавала Україну за самостійну і незалежну державу,але,виходячи зі своєї самодержавної,загарбницької природи,дивилась на Україну як на майбутній набуток свого царства,прагнула обмежувати українську державність,маючи за кінцеву мету замінити протекторат на повну інкорпорацію України.
Коли укладався українсько-московський договір 1654 року,Україна була цілком незалежною державою.
Вона фактично володіла всіма тими ознаками,що загалом характеризують державу:територія,яку охоплювала державна організація;людність,яка не визнавала за собою іншої влади,крім влади свого гетьмана;гетьманський уряд,що здійснював владу на території України;збройні сили - козацьке військо;самостійні міжнародні відносини.Повсюдною потребою були церкви,школи,шпиталі.Ними опікувалися як окремі меценати,так і громадянство.Виникають друкарні,де видаються не тільки духовні твори,а й навчальні посібники,наукові трактати,суто літературні й публіцистичні твори на українській мові.Свобода слова була невідьємним правом людини - як право на життя.
У Московському царстві у той час ще панували обскурантні погляди:усе,несхоже з московськими звичаями,сприймалося як єретицтво й зрада православію,чисто московська пиха,-чужоземці наче й не люди, а якісь нечестиві люди,з якими в піст і розмовляти не личить.
Коли ж гетьман Іван Виговський став на захист вольностей українського народу,московський цар урочистим маніфестом проголосив гетьмана зрадником.Український уряд в жовтні 1658 року відповів маніфестом латинською мовою,що був адресований усім урядам Європи.Гетьман пояснював причини,які спонукали Козацьку республіку вийти з-під царської опіки:

"....Перед Богом і всім світом свідчимо:наше Військо отримало запевнення і зобовьязання від Великого князя московського,і ми сподівалися - з уваги на спільну релігію і на той факт,що ми добровільно прийняли його протекцію,-що Великий князь буде справедливий,прихильний і великодушний супроти нас;що він поступатиме чесно,що він не буде прагнути знищення наших вольностей,а навпаки - буде їх закріплювати,як це він тоді пообіцяв.Але не судилося нашим надіям здійснитись....У Києві,нашій столиці - такого не бувало навіть за польського панування - побудовано фортецю і там приміщено московський гарнізон,щоб нас у рабстві тримати.Ми бачили приклади такої неволі в Білорусі,де двісті шляхетських родин,шоч вони добровільно приєдналися до них,насильно депортували до Московії Дванадцять тисяч міщан з Могилева та з інших районів Білорусі були вивезені до лісів московських,а на їх місце привезено колоністів з Московії....Після смерті вічної памьяті Богдана Хмельницького Москва рішила знищити всю Малу і Білу Русь.Після обрання Івана Виговського гетьманом Москва почала ширити незгоду між нами,поширюючи поголоски,що гетьман поляк,і Польщі сприяє більше,ніж Війську Запорозькому....(Московський) полководець Ромодановський,під претекстом запроваджування порядку серед нас,втручається в наші внутрішні справи.Він мав навіть відвагу надавати гетьманські титули та інсигнії,усувати наших полковників,бунтувати наших громадян проти гетьмана й руйнувати міста,які підтримували свого власного гетьмана....Таким чином,виявилися підступ і обман тих,хто зпочатку за допомогою нашої внутрішньої громадянської війни,а потім,явно керуючи свою зброю проти нас(без ніякої провокації з нашого боку),підготовляє для нас ярмо неволі.Заявляємо,що не наша вина в цій війні;благаючі Божої допомоги,ми приневолені заради збереження наших вольностей вдатися до законної самооборони і просити підтримки наших сусідів,щоб скинути це ярмо"2.

М.Добрянський підкреслював,що царський режим в Україні після маніфесту гетьмана Виговського виявив неймовірну жорстокість.Царський воєвода Баратинський влаштував лови на прихильників гетьмана.На шляхах до Києва поставив три тисячі шибениць."Князь Баратинський,вирізавши на Україні коло пьятнадцяти тисяч українців,питався Московського царя дозволити йому "высечь и выжечь" всіх українців на 150 верст коло Києва...3"

Із книги Василя Лизанчука "Навічно кайдани кували".Факти,документи,коментарі про русифікацію в Україні.Львів.Інститут народознавства НАН України. 1995.

1 Молодь України.-1992.-26, 28 лютого,4 березня.
2 Архив Юго-западной России. - Киев., 1908. - Ч. 3. Т. 6.-С. 362-369;Добрянський М. Україна і Росія.-Рим, 1989.-С. 24-25.
3 Гуцало Є.Хто такий князь Баратинський? // Літературна Україна.- 1990.- 12 квітня.; Сливинський О. Довга тінь князя Баратинського // Там же.-1990.-7 червня.

Кто имеет права на Киевскую Русь | “Українське бароко”. Театральне мистецтво. | Релігія, мистецькі набутки слов’ян. | Сковорода | Трипільська та Черняхівська культури. | Культурний процес України у ХVІІІ ст. | Слов’янська писемність. | Архітектура та образотворче мистецтво. | Україна в другій половині ХVІІ століття.
МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ *Біблійна генеалогія в етногенетичних концепціях польських та українських хроністів *Українська та великоруська культури у XVII столітті: культурний вплив чи культурний конфлікт? *Ідея Козацтва - в Українській Душі *Етнополітична термінологія XIV-XVI століть *О территориальной привязке этнонима «русские» *Представления об этнической доминации * “Украинский вопрос” в политике властей и русском общественном мнении . *Эмский указ. *Есхатологічні Передчуття Людства та Відбиття їх у Поезії *Ідея Козацтва - в Українській Душі * Українська Ідея *Гог в Краю Магога і Місія України * З Води Та Вогню * А.Кримський Про "Колиску Народів" *Триполізм - Наша Ідея *Чи може бути столиця "молодшого брата" матір'ю міст руських? *Епітафія Енеєві * Підвалини Європейської Цивілізації *На Якій Землі Живемо? * Тризуб Посейдона І Володимир *Феномен Шевченка *ЩО ТАКЕ Національна Ідея? *Древність Українських Говорів *Та Спитайте: Хто Ми, Чиї Сини. *Потоп На Україні * Перстень З Оріхалком * Хлібороб Світу - Історичне Призначення Українців * Братня Дружба *Хронолог

Ви,при бажанні, можете надсилати статті з історії України на нашу адресу
( ukrainaforever@yandex.ru ), і ми розмістимо їх на нашому сайті www.ukrainaforever.narod.ru