ІСТОРИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ТА ЛІНГВІСТИЧНІ НАРИСИ

НЕ ВМИРАЄ ДУША НАША
Т.Г.Шевченко

Римський імператор — Русин

Рутенцями, як відомо, називали українців. Чи ж збереглася пам’ять про таку колоритну постать на нашій землі хоч у легендах? Виявляється, не тільки в легендах, а й у писемних джерелах, зокрема в літописі Самуїла Величка «Сказання о войне козацкой з поляками». Там процитовано текст гетьманського універсалу, автором якого був секретар Хмельницького Самуїл Зорка. Наводимо уривки:

«Когда ж ежели ветких Рим (иже всіх европейський городов матерью нарешися может)… о 645 000 войска своего древле гордившийся… далеко меншим… величини Русов з Ругі от Поморія Балтіцкого або Німецкого собранієм, за проводительством князя їх Одонацера року... 470 бил взятий і 14 лет обладаемий, то вам тепер кшталтом оних древних Русов, предков наших, кто может возбранити діяльності воінственной і уменшити отваги рицарської».

Відомий історик Григорій Нудьга, що дослідив цей яскравий історичний епізод у книжці «Республіка козаків», яка побачила світ уже після смерті автора 2005 року у видавництві «Варта», вважає, що Самуїл Зорка, навчаючись у європейських університетах, працював з літописними джерелами, де йшлося про «Одоакара, князя рутенів». Дещо помилився з датою та іменем вихідця з нашої землі, який став римським імператором, але це не змінює суті того, що колись сталося. Григорій Нудьга робить висновок: «...Для нас найважливіше, що козаки часів Богдана Хмельницького устами його секретаря Зорки проголошували на похоронах гетьмана, що їхні лицарські корені сягають глибокої давнини, що рутенські (русинські) воїни бували і в стародавньому Римі. Там вони навчалися військовому мистецтву, лицарській честі, звідти її перенесли і по-своєму розробили в Києві, а потім за Запоріжжі. Зрозуміло, що досконало організоване, відважне січове козацтво не зародилося раптово в ХV столітті, без досвіду віків, а мало свої історичні корені, якщо не організаційні, то моральні, генетичні, що становили основи військових традицій для княжих легіонів Київської держави, а згодом і Січі».

Що ж до моральних традицій, то тут судити важко — та й не ті були часи, щоб вони проявилися. Наш земляк Одоакар став відомим в основному через жорстокі переслідування християн. Але особистої хоробрості та військового хисту йому справді не бракувало — інакше не захопив би імператорський трон подоланої держави.

 МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Кто имеет права на Киевскую Русь | “Українське бароко”. Театральне мистецтво. | Релігія, мистецькі набутки слов’ян. | Сковорода | Трипільська та Черняхівська культури. | Культурний процес України у ХVІІІ ст. | Слов’янська писемність. | Архітектура та образотворче мистецтво. | Україна в другій половині ХVІІ століття. МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ІСТОРІЯ ТА ТРАДИЦІЇ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ НЕ ВМИРАЄ ДУША НАША Т.Г.Шевченко